Сизова Алла Іванівна

Сизова Алла Іванівна
Сизова Алла Іванівна
Народилася	22 вересня 1939 ; Москва, СРСР
Померла	24 листопада 2014 (75 років) або 23 листопада 2014 (75 років) ; Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	балерина, балерина
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мов	російська
Заклад	Балет Маріїнського театру
Нагороди
IMDb	ID 0803493
	; ; ;

Алла Іванівна Сизова (1939—2014) — російська радянська балерина, балетний педагог. Народна артистка СРСР (1983).

Життєпис

Алла Сизова народилася 22 вересня 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової; педагог Наталія Камкова).

У 1958—1988 роках працювала в Театрі опери та балету імені С. М. Кірова (нині Маріїнський театр). Дебютувала на сцені в партії Повелительки дріад балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Через важку хворобу Алла Сизова періодично покидала сцену на декілька років, але повернулася і виступала в головних партіях до середини 1980-х років^[5].

Була партнеркою Юрія Соловйова, Сергія Вікулова, Михайла Баришникова, Бориса Бланкова.

Гастролювала з театром за кордоном (країни Америки та Англії в 1961 році). З 1988 року Алла Сизова викладала в Ленінградському хореографічному училищі.

З 1990 року працювала в США. Останні роки проживала в Санкт-Петербурзі.

Померла Алла Сизова 23 листопада (за іншими джерелами — 24 листопада^[6]) 2014 року^[7]. Похована на Серафимівському кладовищі.

Нагороди та звання

Перша премія конкурсу артистів балету Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Відень, 1959)
Заслужена артистка РРФСР (1966)
Народна артистка РРФСР (1972)
Народна артистка СРСР (1983)
Премія імені Анни Павлової Паризької академії танцю (1964) — за виконання партії принцеси Аврори у фільмі-балеті «Спляча красуня»

Балетні партії

1958 — Pas-de-де з балету «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні, Петра Ольденбурзького
1961 — «Ленінградська симфонія» Дмитра Шостаковича ― Дівчина (перша виконавиця)
1970 — «Гамлет» Миколи Червінського ― Офелія (перша виконавиця)
1972 — «Зачарований принц» Бенджаміна Бріттена — принцеса Роза (перша виконавиця)
1976 — Па-де-де з балету «Свято квітів у Дженцано» Е. Хельстеда та Х. С. Паулли ― Солістка
«Лускунчик» Петра Чайковського — Маша
«Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, принцеса Флоріна, фея Ніжності
«Жизель» Адольфа Адана — Жизель, Мирта
«Шопеніана» на музику Фридерика Шопена ― Сильфіда
«Мідний вершник» Рейнгольда Глієра ― Параша
«Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва ― Джульєтта
«Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Повелителька дріад, Кітрі
«Попелюшка» С. С. Прокоф'єва ― Попелюшка
«Фея Рондских гір» Едварда Грига ― Фея
«Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва ― Катерина
«Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва ― Марія
«Спартак» Арама Хачатуряна ― Менада
«Хореографічні мініатюри» (мииатюра «Снігуронька» на музику С. С. Прокоф'єва)
«Жар-птиця» Ігоря Стравинського ― Жар-птиця
«Коник-Горбоконик» Цезаря Пуні ― Цариця вод
Па-де-сис з балету «Маркитантка» Ц. Пуні ― Солістка
Па-де-труа з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — подруга Принца
«Па-де-катр» на музику Ц. Пуні — Фанні Черрито
«Польотний вальс» на музику Дмитро Шостаковича