Селище Радистів

Селище Радистів
вулиця Радистів
Загальна інформація
50°28′51.4″ пн. ш. 30°40′12.3″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Деснянський
Адмінодиниця	Київ
Поштовий індекс	02089
Головні вулиці	Радистів, Ушицька
Транспорт
Метрополітен	«Лісова»
Автобус	А 11
Карта
Селище Радистів Селище Радистів (Київ)

Селище Радистів — житловий мікрорайон у Деснянському районі Києва. Розташований на північ від селища Биківня, у деяких джерелах фігурує як складова частина селища[1][2].

Історія

Селище створене у 1950-х роках[2], коли у Биківні, біля Києва збудували «Радіостанцію № 1 Міністерства зв'язку УРСР», яка мала глушити ворожу пропаганду[3], та військову частину для її охорони. Радіостанція, що почала діяти з 1955 року, мала власну поштову адресу — п/с 200[3]. Для робітників радіостанції та військових звели низку індивідуальних садиб та малоповерхових будинків, деякі з яких в архітектурному плані подібні до будинків Аварійного селища. У селищі Радистів діяли лазня, будинок культури, школа та дитячий садок[3]. У 1998 році радіостанцію закрили, станом на 2017 рік вона, як і військова частина, практично зруйнована.

У 2010-х роках почалися спроби планування багатоповерхового будівництва у селищі Радистів і Биківні, за рахунок вирубки навколишніх лісів. Втім, у 2016 році був розроблений детальний план території селища Биківня, згідно з яким поверховість забудови понизили до 3-4 поверхів[4]. Винятком став лише житловий комплекс «Лісова казка», будівництво якого почалося на початку 2010-х[5].

Забудова та інфраструктура

Житлова забудова розташована в одну, подекуди в дві лінії вздовж головної вулиці селища — Радистів. Значну частину площі селища займає промислова зона.

Від первісної інфраструктури селища лишився лише дитячий садок № 175[6].

Єдиним маршрутом громадського транспорту в селищі Радистів є автобусний маршрут № 11, який пов'язує селище із Лісовим масивом (кінцева зупинка — станція метро Лісова)[7] .

Релігійні заклади

На початку вулиці Радистів розташована церква святого мученика Іоанна Воїна (УПЦ МП). Наприкінці тієї ж вулиці знаходиться молитовний будинок Міжнародного центру Євангелія[8].

Примітки

1. Київ. Кн. 1, ч. 3. С — Я // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 2011. — С. 2073. — ISBN 966-95478-2-2.
2. Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання.. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — ISBN 966-686-050-3.
3. Невідоме Лівобережжя, 2017, с. 107.
4. Детальний план території селища Биківня [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). — 2016. — 14 квітня.
5. Детальний план території селища Биківня відкоригували відповідно до рекомендацій місцевих мешканців – Володимир Бондаренко. kievcity.gov.ua. Київська міська державна адміністрація. 14 січня 2016 року. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 19 липня 2017 року.
6. Дитячий садок №175. www.education.ua. Процитовано 19 липня 2017 року. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
7. Автобус № 11. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 19 липня 2017.
8. www.igckiev.com — офіційний сайт Міжнародного центру Євангелія (укр.)

Джерела

• Бондаренко Володимир. Биківня: теорія розбитих вікон у дії [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2016. — 1 лютого.
• Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.

Посилання

• Посёлок Радистов (Быковня). Непарадный сталианс: малоэтажная городская архитектура СССР. Процитовано 19 липня 2017 року.