Згадується у 1471 як Лазарівщина, що була володінням київського тіуна (розпорядника) Ходики. Версію про походження назви від імені ченця-пасічника Лазаря документально не підтверджено. Згодом — хутір Лазарівка. Одночасно у XVII–XVIII століттях згадується під назвою Шахравщина (Шархавщина). Наприкінці XVIII століття належала Софійському чоловічому монастирю. Сучасна назва, ймовірно, з 1803, коли тут оселився і заснував скит єпископ Феофан Шиянов (Феофанію було передано йому під дачу). З 60-х років XIX століття належала Михайлівському монастиреві. За адміністративно-територіальним устроєм хутір входив до Хотівської волості. З 1919 — приміський радгосп, після закінчення Другої світової війни — науковий і лікувальний осередок. Деякі з джерел в урочищі «Феофанія» вважаються цілющими.
У 1972 році урочище «Феофанія» було проголошено парком-пам'яткою, з 1992 р. воно має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, підпорядкованого Державному заповідному господарству «Феофанія» Національної академії наук України.
|
|
З 2003 р. виконувалася реконструкція зони відпочинку навколо ставків з облаштуванням каналізації, водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладенням мощених доріжок, облицюванням берегів та ін. Організовано пункти громадського харчування та контрольно-пропускного пункту з автостоянкою. З 2006 р. статус - Садово-парковий комплекс НАН України "Феофанія".