Першотравневий масив
Першотравне́вий маси́в — перший житловий масив міста Києва. Масив входить до широких меж історичної місцевості Чоколівки та розташований на місці колишнього Кадетського гаю. Територія першотравневого масиву обмежується Чоколівським бульваром, вулицями Єреванською, Уманською, Ушинського, проспектом Повітряних Сил, та залізницею Київ-Фастів. ІсторіяНазва масиву походить від колишнього селища імені Першого Травня, що було засноване у 1925 році товариством робітників-залізничників. Малоповерхова садибна забудова селища була зосереджена у кварталі між теперішніми Повітрофлотським проспектом, Чоколівським бульваром та вулицею Авіаконструктора Антонова. Уся вона була знесена у 1970-х — на початку 1980-х років. Будівництво Першотравневого масиву розпочалося у 1956 році на місці городів та полів. Авторами проєкту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт та Л. Г. Стависька[1]. В ході будівництва було знесено більшу частину будинків першої половини 20 століття (в період з 1960-х до 1980-х років). Процес забудови Першотравневого ускладнювався наявним рельєфом даної території. Впродовж 1959–1960 років було збудовано другу, а впродовж 1961–1963 років — третю чергу масиву, друга та третя черги — це забудова класичними «хрущовками». Пізніше, у 2-й половині 1960-х та у 1970-ті роки у східній частині масиву було зведено і 9- та 14-поверхові будинки. Квартали першої черги були зведені впродовж 1957–1959 років. Загальна площа новобудов склала 33 га. В першу чергу забудовувалися квартали у межах Чоколівського бульвару, вулиць Єреванської, Адама Міцкевича, Здвизької (згодом Петровського, нині Івана Світличного), Іскрівської (нині Джохара Дудаєва) та Уманської. Окремий квартал було відведено під території школи та шкільного стадіону. Першотравневий масив забудовувався «хрущівками» ранніх типів. Вони мали покращене планування, більші вікна та вищі стелі. На відміну від пізніших проєктів економічного житла, «хрущівки» Першотравневого масиву зберігали певні ознаки архітектурного оздоблення. Згодом будь-який декор був усунений з фасадів «хрущівок», оскільки риторика будівництва житла «без надмірностей» набирала все більших обертів. Під час зведення другої та третьої черги було застосовано прийом «пірамідального» завершення пагорба, що сприяло утворенню замкнутої панорами Першотравневого масиву. Суцільний ансамбль протяжністю 2.6 км було зведено зі сторони залізничної дороги. Будинки на схилах вулиці Ушинського створили потужний архітектурний акцент та були спроєктовані з урахуванням різних точок огляду. А 16-поверхові житлові будівлі між Чоколівським бульваром та залізничною колією усунули занадто широкі та незатишні проміжки між наявними «хрущівками». Наприкінці 1970-х квартали Першотравневого масиву були представлені озелененими просторами з мережею алей та доріжок, дитячими та фізкультурними майданчиками. У відсотковому співвідношенні, забудова масива була наступна: будинки — 15% території, 57% — зелені насадження, 28% — вулиці та міжквартальні проїзди. Парки та зелені зони
У 1959-1963 рр. на частині території Першотравневого масиву росла велика кількість дубів, що були залишками колишнього Кадетського Гаю (вулиці Уманська, Лондонська, Єреванська, Джохара Дудаєва). Після завершення будівництва масиву, зелений простір отримав співзвучну назву — Першотравневий парк.
Заклади культури
Заклади освіти
Цікаві факти
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia