Рябе (Ліський повіт)Рябе (укр. Рябі, пол. Rabe) — село в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над Рябянським потоком, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення — 3 особи (2011[1]). Географічні даніВідстань від м. Балигорода — 11,3 км. На північ від села є лісисті гори — На Рівні (796 м), Жебравський ліс (730 м), на схід — Жебрак (711 м), Потоки (782 м), Михалів (810 м). Сусідні села — на захід — Миків, Душатин, на південь — Воля Мигова, Манів, Колоничі, на схід — Бистре, на північ — Кам’янки, Суковате, Розтоки. Ґрунти неврожайні. НазваНазва села походить від слова «рябий», швидше за все, через багаті рудою землі. У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Каролюв (пол. Karolów) на відзнаку 30-річчя смерті Кароля Сверчевського. ІсторіяПерша письмова згадка про село знайдена в документі 1552 р., як поселення у власності роду Балів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства. У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В кінці 18 — початку 19 століття Фредрові (власники Рябе) заснували в селі скляний завод, використовуючи місцеві поклади залізної руди. З давніх часів тут добували руду і робили залізо. Працювала кузня. Ф. Сярчинський в своїй роботі 1826 р. повідомляв, що в селі був прекрасний замок. Складалося з 2-х груп будинків, відокремлених смугою в 2,5 км — с. Рябі і с. Гучвиці. Повз село протікав потік Рябський (Рябий), який впадає в річку Гочівку. У 1888 р. в с. Рябе проживало 293 особи в 38 будинках — 271 греко-католиків, 1 римо-католик і 21 юдей; в с. Гучвиці — 145 осіб в 21 будинку відповідно 130 греко-католиків, 1 римо-католик і 14 юдеїв. У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. На 01.01.1939 у селі було 770 жителів (735 українців, 15 поляків і 20 євреїв)[2]. Село Рябе було одним із центрів українського опору ОУН-УПА. На сусідній горі Хрещата існували криївки і військовий шпиталь. 1946 року з села були виселені всі родини українців, їхні домівки і господарства знищені. Донині тільки частково збереглося кладовище. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
ЦеркваСело мало посаду греко-католицького капеляна. В селі 1926 року було побудовано нову дерев'яну греко-католицьку церкву. Греко-католицька громада мала парафію, яка належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. До парафії входило також село Гучвиці. СучасністьВ даний час існує житлова будівля для співробітників державних лісів. У селі знаходиться природний заповідник «Gołoborze» площею 13,9 га. У прилеглому кар'єрі — породи дуже рідкісних мінералів: реальгар (миш'як червоний) і аурипігмент (миш'як жовтий), а біля кар'єру можна побачити дві свердловини мінеральної води. ПриміткиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Рябе (Ліський повіт)
Джерела
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia