1061—1062: половці хана Сокала атакували Переяславське князівство. Нападники розбили військо Всеволода Ярославича (1062.2.2), пограбували Переяславщину й повернулися до степу. Це був перший наїзд половців на Русь[2].
1078: князі-ізгоїОлег Святославич і Борис Вячеславич, які втратили володіння після смерті батьків, уклали союз із половцями, скерований проти чернігівського князя Всеволода Ярославича. Їхні війська рушили на Русь і розбили Всеволода в битві на Сожиці (1078.8.25). Чернігівський князь звернувся по допомогу до брата, київського князя Ізяслава Ярославича, спільно з яким переміг супротивників у битві на Нежатиній Ниві (1078.10.3)[3].
1079: тмутороканський князь Роман Святославич уклав союз із половцями проти Всеволода Ярославича й оточив Воїнь. Під Переяславом Всеволод уклав сепаратний мир із половцями, які зняли облогу й убили Романа (1079.8.2)[4].
1093: новий київський князь Святополк Ізяславич ув'язнив половецьких послів, які прийшли вимагати викуп мир після смерті Всеволода Ярославича[6]. У відповідь половці організували похід на Русь (ймовірно, під проводом ханів Тугоркана і Боняка), й взяли в облогу Торчеськ[6]. Святополк рушив на ворога разом із чернігівським князем Володимиром Мономахом і переяславським князем Ростиславом Всеволодовичем, але був розбитий у битві на Стугні (1093.5.26)[6]. Коли половці заходилися плюндрувати Київщину, Святополк знову виступив проти них, однак зазнав нищівної поразки вдруге, в битві на Желяні (1093.7.23)[7]. Після цього половці здобули Торчеськ і спалили його[7].
1094: київський князь Святополк уклав мир із половцями й одружився з донькою Тугоркана[8].
1097—1100: міжусобна війна на заході Русі, розпочата Святополком Ізяславовичем за спадщину на Волині; противники князя в союзі з половцями спустошили Київщину і Волинь; міжусобиця закінчилася Витечівським з'їздом.