Ясінь

Ясінь
НародивсяXI ст.
Помер1082
Національністьполовець
Титулхан
РідКай-оба
Діти2 сина

Ясінь або Осень, Асень (1019 — 1082) — половецький хан. Засновник орди Кай та половецької династії Асенідів, яка домінувала в донецьких степах.[1]

Життєпис

Був нащадком Кунана і Абара (Уби), правителів Цзубу. Останні на думку низки дослідників киданських джерел називалися Кимаки (Кумосі). Можливо замолоду разом з братами Бегубарсом і Гиргенєм брав участь у походах проти значного послабленого Хозарського каганату, який було остаточно знищено.

Асень деякий час очолював одну з найбільш впливових орд західного Дешт-і Кипчак донецьку конфедерацію орд. 1061 року допоміг повалити волзькоболгарського еміра Ашрафхана. Асеню не вистачало достатньо харизми для об'єднання периферійних орд навколо донецької орди.[2] В ході внутрішньої боротьби між Шаруканом і Асенєм, останній разом з своєю ордою покинув донецькі степи і відкочувала в Наддніпрянщину.

Згодом зумів зайняти місцевість у низів'ях річки Дніпро (звідси походить їх назва наддніпрянських половців). Стосовно походів Ясіня проти Руської держави немає відомостей. Вступив в конфлікт з династію Шаруканидів з племені ольберлю, але за життя не домігся перемоги.

Втім, можливо, здійснив похід проти Угорщини у 1070 році, коли разом з іншими ханами пройшов через гірський перехід Мезеш і сплюндрував провінцію Пір, зокрема місто Біхора. У 1080 році здійснив похід до Новгород-Сіверського. Помер 1082 року.[3]

Родина

Примітки

  1. ↑ Пріцак О. Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім” . Стр 239 -246
  2. ↑ Ипатьевская 1962, 716
  3. ↑ Літопис руський... С. 125.

Джерела

  • Літопис руський [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
  • Измайлов И. Л. Защитники «Стены Искандера». — Казань, 2008. Ипатьевская летопись / Воспроизведение текста издания 1908 г. // Полное собрание русских летописей. Т. 2. — Москва, 1962 — С. 196
  • Пріцак О. Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім” / О. Пріцак; Український Науковий Інститут Гарвардського Університету; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України; Інститут сходознавства ім. А. Кримського Національної Академії наук України. – К: Обереги, 2008. – 360 c. – Серія Київ. б-ка дав. Укр. письменства: Студії; Т. 7 — С. 239—246 ISBN 9666– 513–076–5
  • Галенко О. І. Середньовічні держави українського примор'я / О. І. Галенко // Історія державної служби в Україні: в 5-ти томах. — К.: Ніка — Центр, 2009. — Т. 1. — 342 c.
  • Сабитов Ж. М. Династии кыпчакских ханов // Молодой ученый. — 2015. — № 10. — С. 954—958. (рос.)