|
Ребедайлівка
Ребеда́йлівка — село в Україні, у Михайлівській сільській громаді Черкаського району Черкаської області. Населення становить 1010 осіб (2019 рік)[3]. ГеографіяРозташуванняТериторія села розташована по обидва боки річки Лаврусихи за 56 км від районного та обласного центрів — міста Черкаси. та за 7,1 км від залізничної станції Кам'янка. Межує з містом Кам'янка, селами Михайлівкою, Грушківкою, Пляківкою, Флярківкою. Західна частина села розташована при автошляхові «Київ-Донецьк-Ізварине», що сполучений асфальтованою дорогою з центром села. Саме село розташоване по ярах та балках, що утворилися внаслідок руйнації поверхні стоками вод і мають різні назви: Бичківка, Саранчене, Перегонівка, Новоселиця, Економіка, Яр (ці назви виникли від часу заселення). Основна територія села розташована на рівнині. Село оточене лісами: Барвінкове, Тростянка, Ребедайлове, Парафилове, Хівричеве[4]. Корисні копалиниНа території села поширені корисні копалини, переважно осадового походження: піски, глина, серед яких є біла глина (каолін), яку можна використовувати в фарфоро-фаянсовій промисловості. Запаси її невеликі. Будівельний камінь, який виходить на поверхню в долині річки. Є глина для гончарної справи. Граніт, як будівельний матеріал, використовували для будівництва тваринницьких приміщень, в даний час не добувають[4]. КліматКлімат нашої місцевості помірно-континентальний. Переважають західні і північно-західні вітри протягом весни, літа і осені. Середня січнева температура повітря — -(5—6)°C, середня липнева — +(20—23)°C. Середня кількість опадів становить — 500 мм на рік. Протягом року опади випадають не рівномірно, часто влітку бувають зливи, посухи[4]. Флора, фаунаНа більшій території Ребедайлівки ґрунти середньо-гумусні чорноземи. Територія розташована на межі переходу зони лісостепу в степ. В лісах, які розташовані по ярах і балках, ґрунти сірі лісові. Рослинний світ представлений рослинами лісу і степу. Колись в минулому був ковилотопчаковий степ — в даний час розораний, на якому вирощують різні сільськогосподарські культури. Більшість ярів та схилів розорані і на них посаджені ліси. В лісах даної місцевості переважають листяні породи: дуб, граб, липа, клен та кущі: ліщина, терен, глід, бересклет. Під кущами ростуть різноманітні трави. Старих дерев збереглося дуже мало в зв'язку з тим, що декілька разів проводилась вирізка[4]. Підсаджено багато молодих дерев, серед них хвойних порід. Трав'янистий покрив складається з багатотрав'я, в складі якого поширені лікарська медунка, фіалка, лучний чай. Навесні вся лісова площа вкрита густим різнобарвним килимом пролісків. Тваринний світ представлений тваринами лісу і степу. В лісах водяться: козулі, зайці, лисиці, куниці, кроти, їжаки і дикі кабани та різноманітні птахи. В степах поширені гризуни — польові миші, ховрашки, тушканчики та різні птахи. В ставку водяться риби: короп, карась, товстолобик. Влітку прилітають водоплавні птахи. Кількість птахів та тварин в останній час значно зменшилася через надмірне застосування в сільському господарстві хімікатів[4]. НазваНазва села походить від слів «риби дай». Через село проходила чумацька дорога, попід ставком була землянка, в якій жив сторож. Коли проїжджали чумаки, то завжди просили сторожа — «риби дай», а потім і дали йому прізвисько Рибидайло. Пізніше й село почало називатись Ребедайлівкою. Нащадки Ребедайлів виїхали до села Жаботин, де мешкають дотепер[4]. Історія Село засноване 1639 року. Колись Ребедайлівка була маєтком поміщика Карла Трипольського, якому належало також й село Ревівка. В обидвох селах мешкало 828 осіб, у тому числі 20 римокатоликів, які належали до панського маєтку (двору). До села Ребедайлівки входило 3 хутори і хутір Онуфріївського монастиря, де був один двір та мешкала родина з 3 осіб. Хутору належало 93 десятини землі. Головне заняття місцевого населення — землеробство, яке велося за трипільною системою та перебувало в оренді у селян села Пруси Черкаського повіту А. К. Кодоли та М. Ф. Луценка. Нині ця місцевість має назву хутір Чернече[4]. Інший хутір Ребедайлівський (власницький), де було два будинки та мешкали 7 осіб. Основним заняттям також було землеробство. Хутору належало 240 десятин землі, яка належала Наталії та Марії Парамоновим-Волик і перебувала в оренді І. А. Ленкевіча[4]. Ще один хутір Лаврусиха, розташований в долині річки Лаврусихи, через який проходив чумацький шлях, мав 91 десятину землі. У 1808 році в селі налічувався 81 двір, де мешкало 506 осіб. Ребедайлівка з навколишніми селами належала Льву Давидову і продана ним Цьхоцькому. Від Цьхоцького куплена колишнім головою громадського суду Трипольським: батьком Карла Трипольського, згодом графу Бобринському. В 1808 році в селі побудований винокурний завод. У 1796 році тут збудовано дерев'яну церкву, яка нині є пам'яткою архітектури. Церкві належало 130 десятин землі. На той час тут було 20 вітряних млинів та кузня. При церкві від 1813 році діяла церковнопарафіяльна школа[4]. У січні 1918 року в селі встановилася Радянська влада, а 1924 року селянами створена артіль «Прогрес». 6 квітня 1925 року створено меліоративне товариство селянської допомоги з будівництва ставка (голова — Бичок Йосип П.). 1926 року було створено садове товариство «Новий садок» (голова — Гвоздик Макар Садівонович), яке проіснувало до 1 червня 1928 року. У січні 1930 року було створено товариство спільного обробітку землі «Нове життя» (голова П. Ф. Солодаренко), на базі якого 1935 року створений колгосп імені Кірова[4]. 1941 року село окуповане німецькими військами. 76 місцевих мешканців загинули на фронтах німецько-радянської війни, а 72 нагороджені радянськими орденами і медалями. У ніч з 9 на 10 січня 1944 року село було звільнено радянськими військовими підрозділами 8-го механізованого корпусу гвардійської танкової армії Другого Українського фронту під командуванням Зуслаєва[4]. Станом на 1972 рік в селі проживало 1295 осіб, працювала комплексна бригада Кам'янського колгоспу «Жовтень». На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 6 тисяч одиниць зберігання (книг), медпункт. У селі функціонують КЗ «Ребедайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області», ЗДО «Дзвіночок», Фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку «Укрпошта» та поштове відділення «Нова Пошта», Будинок культури, бібліотека та працює гурток художньої самодіяльності. Працює три магазини. Село повністю електрифіковано за радянських часів і в 2003 році газифіковано 268 дворів. На території села діють сільгосппідприємства: ТОВ «Колос 08», ВАТ «ОлімпАгро» та ТОВ «Будівельна компанія» «Ескадор». НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Освіта1 травня 1813 року в селі Ребедайлівка відкрилася церковнопарафіяльна школа, в якій було 6 учнів та 1 вчитель. У 1930-х роках в центрі села було збудоване нове приміщення школи, де навчалися учні старших класів. У листопаді 1959 року школа отримала статус восьмирічної. 16 листопада 1975 року введено в експлуатацію нове приміщення на 320 учнів. Нині в школі навчається 72 учні. У 1991 році школа реорганізована у середню, від грудня 2019 року — КЗ «Ребедайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області». Навчально-виховний процес в закладі забезпечують 15 педагогів[6]. Відомі людиВ селі народилися:
Пам'ятники, історичні місцяУ центрі села розташований обеліск Слави, встановлений в пам'ять односельців загиблих під час німецько-радянської війни, імена яких викарбувані на гранітних плитах меморіалу. Неподалік села виявлено кургани ранньоскіфських часів. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
