|
Полствин
Полстви́н (попередні назви — Ржавець, Великий Ржавець, Повстин) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Населення становить 360 осіб. ГеографіяСело Полствин знаходиться на схилах невисоких гір, що спускаються до заплав річки Росави. ІсторіяВ історичних документах село згадується коли князь Київський Олелько Володимирович надав своєму лицарю Олехні Юхновичеві навколишні землі: "Городище старе над Дніпром, Покотиврове, селище Булачин і Кругле, ... і на Росаві два селища Полствин і Козяків (Koziakow)." Тривалий час назви Великий Ржавець і Полствин вживалися паралельно. У роки Другої світової війни в селі діяла підпільна група на чолі з учителем місцевої школи С. П. Хорольським. У липні 1943 року група влилася до партизанського загону К. К. Солодченка. За героїзм і мужність, проявлені на фронтах війни, нагороджено орденами і медалями 222 жителі села, у тому числі 12 за участь у партизанському русі. На честь 175 односельців, загиблих у боротьбі з фашистами, встановлено обеліск Слави. У радянський час у селі містився колгосп ім. Дзержинського, який обробляв 1,1 тис. га землі, у тому числі 891 га орної. Основний напрям господарства — зерновий з розвинутим тваринництвом. За трудові успіхи 42 колгоспники нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. На Росаві була збудована гідроелектростанція, яка давала струм для освітлення і радіофікації. За допомогою електромоторів на початку 1950-х рр. працювали теслярська і столярна майстерні, соломорізки, зернодробилки. Діяла восьмирічна школа, де в 1960-х рр. навчалося 166 учнів, клуб на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 6,6 тис. примірників, стаціонарна кіноустановка, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. Пам'яткиНеподалік від села розташована пам'ятка природи — Урочище Школа. У Полствині виявлено поселення трипільської культури та городище Київської Русі. У селі на першій надзаплавній терасі правого берега, між струмком Потік і мостом через Росаву, на площі 300 на 50 метрів зібрано черняхівську, пеньківську кераміку, місцями трапляється кераміка Київської Русі і 17 століття.  Поселення V—VII століть у північно-західній частині села, на першій надзаплавній терасі правого берега річки, яка зайнята присадибними ділянками, в 500 метрах на південний схід від залізничного моста, на площі 500 на 40 метрів зібрано пеньківську кераміку. Поселення V—VII століття в 200 метрах по течії від попереднього пункту, на першій надзаплаві правого берега Росави, на площі 100 на 50 метрів, яка зайнята присадибними ділянками, трапляється пеньківська кераміка. Поселення трипільської культури — на південній околиці села на невисокому плато, оточеному неглибокими балками, на правому березі Росави висотою 40 метрів, у колгоспному фруктовому садку на схилах прибережних висот, які займають площу біля одного гектара, на відстані одного кілометра від заплави річки. Давньоруське городище Вали знаходиться майже у центрі села, на правому березі річки Росави між селами Полствин і Малий Ржавець. Це — висока конусоподібна гора з роздвоєною вершиною. В ХІХ столітті біля села було два городища, одне кругле 430 метрів периметром, інше — на березі Росави, всередині нього — курган. В селі є такі старовинні назви вулиць як Білани,Осіяки,Палєстіна. Відомі особистостіВ поселенні народилися:
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
