За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1132 осіб (564 чоловічої статі та 568 — жіночої), з яких 1126 — православної віри[3].
1917 року селяни спалили панський маєток, вбили економа, знищили пам'ятник царю, панську землю розділили.
В роки німецько-радянської війни у ній брали участь 129 жителів села, з них 68 нагороджено бойовими орденами та медалями. На честь загиблих воїнів односельчани спорудили пам'ятник.
На 1972 рік в селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким було закріплено 2,1 тисячі га землі, в тому числі 1,3 тисячі га орної. Основний виробничий напрям господарства — вирощування зернових культур та цукрового буряку. Набуло розвитку також і м'ясо-молочне скотарство. 18 колгоспників було нагороджено орденами та медалями, а пастухів П. Б. Лук'яненка та П. П. Власенка — орденами Леніна.
Тоді в селі були середня школа, де навчалось 244 учня, клуб на 250 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,5 тисяч примірників, пошта, медпункт 2 магазини.