Північна лінія (англ.Northern line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує з південного заходу на північний захід Лондона, з двома відгалуженнями у центральному Лондоні і трьома на півночі. Прямує на північ від своєї кінцевої південної станції «Морден» в боро Мертон до станції «Кеннінгтон» в Саутерк, де лінія розгалужується на дві центральні гілки, одна через Чарінг-кросс у Вест-Енді, а інша через Бенк у Сіті. Центральні гілки знову з'єднуються на станції Камден-таун, де лінія знову розгалужується на дві гілки, одна прямує до Хай-Барнет, а інша — до Еджвар в боро Барнет. Відгалуження Хай-Барнет має додаткове відгалуження від станції Фінчлі-Сентрал з човниковим шатлом до Мілл-гілл-Іст.
Північна — найдовша серед ліній глибокого закладення. Секція між Стоквелл і Боро відкрита в 1890 році і є найстарішою дільницею на лініях глибокого закладення. Пасажирообіг лінії в 2016/17 роках склав 294 млн пасажирів[1] — найзавантаженіша лінія Лондонського метро.
Позначена чорним кольором на схемах. Незважаючи на свою назву, не є найпівнічнішою з 12 ліній Лондона, водночас простягається на південь далі всіх інших. Має розгалужену схему, тому що об'єднує залізниці, що належали в 1920-х різним компаніям. З 50 станцій 36 розташовані під землею.
Пересадка на лінію Вікторія. Спочатку була кінцевою до 1900 року, коли лінія була продовжена до Клепгем-коммон. Станція була розташована на південь від початкової. Раніше депо мало відгалуження від поточної південної колії. Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище. map 41