Побєдне (Джанкойський район)
Побє́дне[1] (до 1945 року — Тарханла́р, крим. Tarhanlar) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в центрі району. ГеографіяПобєдне — велике село в центральній частині району, у степовому Криму, у нижній течії річки Побєдна, за 2 кілометри на схід від міста Джанкоя, там же найближча залізнична станція, висота над рівнем моря — 7 м[2]. Сусідні села Тарасівка і Болотне розташовані менше кілометра на південь і за 1,5 км на північ відповідно. ІсторіяКримськотатарський періодПерша документальна згадка село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тарханлар входив до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[3]. Після завоювання Кримського ханства Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[4]. Після реформ Павла І, з 1792 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Тарханлар був включений до складу Кокчора-Кіятської волості Перекопського повіту[6]. За Відомостями про всі селища, які входять до Перекопського повіту… (рос. Ведомости о всех селениях, у Перекопском уезде состоящих…) від 21 жовтня 1805 року в селі Тарханлар значилося 10 дворів і 86 кримських татар[7]. На військово-топографічної карті 1817 село Тарканлар позначене вже з 13 дворами[8]. Відтак, ймовірно, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини[9], село помітно спорожніло і на карті 1842 року Тарханлар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[10], а згодом у доступних джерелах другої половини XIX століття не зустрічається взагалі. Німецьке поселенняПоселення відродилося з початком поселення німців-євангелістів (німецька назва Гоффнунгсфельд), вихідцями з бердянських колоній, на придбаних у власність 1654 десятинах землі, у 1884 році в Ак-Шейхській волості[11]. Згідно з «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Тарханлар, що входило в Тарханларську сільську громаду, було 95 жителів і 16 домогосподарств[12]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Тарханлару значилося 130 жителів і 29 дворів[13], у 1904—152, в 1911—215[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 р. в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Тарханлар з населенням 196 мешканців[14][11]. Міжвоєнний періодУ січні 1918 року село окуповане бльшовиками[15]. У результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система[16] і, згідно зі Списком населенних пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926, Тарханлар, з населенням 190 осіб, з яких було 167 німців[11], входило до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району[17]. До 1940 року Німецько-Джанкойська рада був скасована, і, ймовірно, тоді ж Тарханлар став центром сільради[18]. Німецько-радянська війнаНезабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[19]. 81 житель села брав участь у німецько-радянській війні, з них 15 людей загинули. Повоєнний періодУказом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Тарханлар було перейменовано в Побєдне, Тарханларську сільраду — в Побєдненську[20]. У 1954 році раду розукрупнили, перенісши центр в Димовку[21]. З 1954 року село Побєдне у складі УРСР. У період з 1954 по 1968 роки до Побєдного приєднали Димовку[22], а в 1974 році сільрада була створена знову[23]. В селі Побєдне знаходилася центральна садиба радгоспу «Джанкойський» № 3, за яким було закріплено 5275 га землі, у тому числі 2772 га орної. Господарство спеціалізувалося на овочівництві, також виробляло м'ясо, молоко. Працював консервний завод продуктивністю 3 млн умовних банок на рік (1974), працював холодильник ємністю 1200 тонн[15]. За трудові успіхи нагороджені орденами і медалями 145 осіб, з них Ф. В. Мосейко — орденом Жовтневої Революції[15]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[24]:
Соціальна сфераВ селі є восьмирічна школа. У 1974 році в школі було 26 вчителів та 616 учнів, два клуби на 550 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 25 тис. примірників, дільнична лікарня на 35 ліжок, вузол зв'язку[15]. ВулиціВулиці села Побєдне[25]:
Пам'яткиНа околиці села встановлено пам'ятник розстріляним радянським військовополоненим[15]. Відомі людиВ селі народились:
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
