Ак-Шейхська волость

Ак-Шейхська волость
Губернія	Таврійська губернія
Повіт	Перекопський повіт
Центр	Ак-Шейх
Утворено	1890
Населення	6 126 чол. осіб (1900)

Ак-Шейхська волость — адміністративно-територіальна одиниця у складі Перекопського повіту Таврійської губернії. Утворена в результаті земської реформи 1890 року[1], при реорганізації Байгончецької волості.

Географія

Розташовувалася в північно-східній частині повіту, від верхів'їв Салгиру по лівому березі на сході, до гирла річки Переможна на заході. Із півночі — берег Сивашу, на півдні кордон — приблизно по лінії сучасного шосе E97 Джанкой — Керч. Рельєф — плаский степ. Займала північний захід сучасного Нижньогірського і північний схід Джанкойського районів.

У «…Памятной книжке Таврической губернии на 1892 год» у волості, з невідомої причини, записано всього 10 сіл із населенням 1099 осіб[2].

Аджи-Ахмат — 36 жит. Ак-Шейх — 493 жит. Дулат — 178 жит. Іргакли — 38 жит. Кельдибай — 21 жит. Комаджи — 3 жит.

Колтамак — 77 жит. Моллалар — 6 жит. Терекли-Абаш — 133 жит. Тюп-Абаш — 21 жит. Чуча — 96 жит.

Стан на 1900 рік

У Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год зафіксовано вже 55 населених пунктів із 6 126 жителями. У волості було одне село — Аджи-Ахмат із 172 жителями, також відомо, що було кілька німецьких колоній і сильно зросла частка нетатарського населення[3].

Села Ак-Шейхської волості і їх населення станом на 1900 рік

Адаман 6 Акчора 171 Ак-ШеЙх 602 Алача 46 Олександрівка (Таганашмін) 507 Алчін 58 Ауз-Кенегез 41 Баботай 99 Байганчик 287 Барін 229 Бейгази 167 Джага-Кипчак 132 Джумаш-Кірк 82 Дулат 172 Єні-Кипчак 243 Аджи-Ахмат 172 Іргакли 50 Казанки 39 Каранг 38 Каратубель 26 Кельдибай 23 Колай 40 Колтомак 38 Комаджі 9 Конек 19 Куремес 118 Куремес-Місит 19 Макут 68 Мангут 2 Моллалар 7 Миколаївка 54 Ново-Якимівка 81 Нагайчі-Ахмат 292 Ногайли-Кірк 25 Відрада 18 Сейтлер 139 Сирткі-Ахмат[4] 50 Тархан 28 Тарханлар 130 Терекли-Абаш 262 Томак-Киргиз 30 Тюп-абаш 130 Тюп-Кангіл[4] 36 Тюп-Кенегез 417 Чокмай 96 Чокракли-Кірк[5] 54 Чучи 169 Шибань 461 Ширін німецький 34 Ширін Слов'янський 59 Ширін Татарський 58

Також у волості значилося 5 хуторів: Джага-Кипчак — 6 жителів, Карпівка — 16, Каракаш Єгора — 6, Каракаш Лазаря — 9 і Тархан — 28 жителів.

Стан на 1915 рік

За Статистическим справочником Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск пятый Перекопский уезд, 1915 год, в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значилося 107 різних поселень, із них 17 населених пунктів мали статус сіл, у яких проживало 8023 людини приписних жителів і 2593 — «сторонніх». У волості було 3 села: Ак-Шейх, Аджи-Ахмат (німецький) і Тарханлар і 48 сіл.

Якимівка (Казанки) — 65/25 чол.[6] Акчора — 255/0 чол. Антонинівка — 210/9 чол. Баботай — 96/0 чол. Байгончик Старий — 38/15 чол. Байгончик Новий — 30/60 чол. Барин німецький — 60/73 чол. Барин татарський — 137/0 чол. Баш-Киргиз — 50/0 чол. Бійгази — 53/18 чол. Великий Кут — 219/13 чол. Володимирівка — 227/10 чол. Джага-Кипчак — 55/28 чол. Джанкой Північний — 419/5 чол. Джанкой Середній — 135/85 чол. Джумаш-Кірк — 38/22 чол. Дулат — 69/66 чол.

Іринівка — 190/12 чол. Казанки — 25/27 чол. Казанки (вакуф) — 37/3 чол. Камаджи — 256/10 чол. Камбар (вакуф) — 27/0 чол. Караджа-Кат — 26/4 чол. Карангіт — 181/50 чол. Кельдибай — 72/22 чол. Колай-Месіт — 15/0 чол. Култамак — 213/0 чол. Куремес — 136/0 чол. Куремес-Месіт — 70/0 чол. Кипчак (вакуф) — 81/8 чол. Моллалар — 101/0 чол. Макут — 21/75 чол. Мангіт — 74/9 чол.

Ново-Олександрівка, або Таганашмін — 658/93 чол. Ногайчі-Ахмат — 226/40 чол. Розорений Вакуф — 50/0 чол. Сейтлер — 65/3 чол. Сивашне — 211/10 чол. Стефанівка — 229/11 чол. Тереклі-Абаш — 88/9 чол. Тюп-Кенегез — 284/16 чол. Тобен — 20/0 чол. Тобен (вакуф) — 50/0 чол. Чуча — 171/140 чол. Шейхлар — 49/52 чол. Шибань — 297/64 чол. Ширин Слов'янський — 121/58 чол. Ширин Татарський — 49/15 чол. Ельгери-Чуча — 117/55 чол.

Крім того у волості значилися 2 селища — Колай і Тезі, 29 хуторів, інші з котрих з часом стали селами: Акчора (воно ж Байди), Акчора (Третьяченко), Алчін, Губерівка, Іргакли, Каранг, Костянтинівка, Каракаш Єгора, Макогонівка, Новий Чекмай, Нова Відрада, Відрада, Саледжанівка, 2 хутора Сертке-Аджи-Ахмат, Старий Чокмай, Сальцино, Сейтлер (Щасливцеве), 2 хутора Тюп-Кангіл, 2 хутора Тюп-Тархан, Тархан-Сейтлер, 3 хутора Тархан, Чокмай, Чокракли-Кірк, Ширін німецький і Шига. Також було 12 економій — Алач, Ауз-Кенегез, Бай Онлар, Єні-Кипчак, Кратубель, Коник, Карпівка (К. Каракаш), Кіблерівка, Лазарівка, Томак-Кіргіз, Тархан, Тюп-Тархан, 2 залізничні казарми і 5 залізничних будок.

Волость існувала до скасування, згідно з постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року[7].

Примітки

1. Борис Веселовский. [1] — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911. Архівовано з джерела 10 березня 2016
2. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
3. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
4. Записан в Памятной книжке как посёлок
5. Селение не идентифицировано.
6. Первая цифра — приписное население, вторая — временные.
7. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.

Література

• [2] / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4. Архівовано з джерела 4 березня 2016
• Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)