Нижньогірський район

Нижньогірський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	123100000
Утворений:	1930
Населення:	▼ 50592 (на 1.01.2019)
Площа:	1212 км²
Густота:	41.9 осіб/км²
Тел. код:	+380-6550
Поштові індекси:	97100—97161
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт Нижньогірський
Селищні ради:	1
Сільські ради:	18
Смт:	1
Села:	58
Районна влада
Вебсторінка:	Нижньогірська РДА
Адреса:	97110, Автономна Республіка Крим, Ніжньогірський район, смт. Нижньогірський, вул. Леніна, 11
Мапа
Нижньогірський район у Вікісховищі

Нижньогі́рський райо́н (до 1944 року — Сейтлерський; крим. Seyitler rayonı) — колишній район у північно-східній частині АР Крим, зараз входить до складу Білогірського району. Адміністративним центром було смт Нижньогірський.

Географія

Він межує на півночі з Джанкойським районом, на заході з Курманським районом, на півдні з Білогірським районом і на південному сході з Ічківським районом.

Джанкойський район		Азовське море, Сиваш Херсонська область (Генічеський район)
Курманський район		Ічківський район
	Білогірський район	Ічківський район

Площа району становить — 121,2 тис. га., у тому числі сільгоспугідь — 89,0 тис. га. (73,4 %). В адміністративному відношенні район поділяється на 18 сільських і одну селищну раду. Населених пунктів у районі — 58. Районний центр розташований у смт Нижньогірський.

Розташування

Природно-кліматичні умови району сприяють вирощуванню польових і плодово-ягідних культур. Нижньогірський район має сприятливе географічне розташування. Територія району розташована в степовій частині Криму і є рівниною, що примикає до озера Сиваш у західній частині району і передгірну рівнину в центральній і південній частині району.

Вигідність економіко-географічного розташування району посилюється тим, що прибережна зона озера Сиваш входить до меж району і є сприятливі умови для спорудження дитячих оздоровчих таборів і баз відпочинку з використанням лікарської грязі. Крім того територію району перетинають родючі долини річок: Біюк-Карасу, Кучук-Карасу, Салгир, Суджилка.

Природні заповідники

На території району знаходяться державний ботанічний заповідник «Присиваський», розташований на землях Пшеничненської (356,6 га.) та Ізобільненської (647,6 га.) сільських рад і два парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва на території Ізобільненської (8,0 га.) та Лиственської (2,5 га.) сільських рад. Є усі можливості займатися спортивно-любительським полюванням. З цією метою за сільгосппідприємствами закріплені мисливські угіддя загальною площею — 94,9 тис. га., із них 88,9 тис. га. польових і 5,4 тис. га. водно-болотних. Площа зарибнених ставків по району становить — 1131,0 га., що дає можливість займатися рибною ловлею, а озеро Сиваш прекрасне місце для заготівлі мотиля.

Корисні копалини

Корисні копалини представлені: цегельними і черепичними глинами (с. Червоне), будівельними матеріалами (кар'єри на території Дрофинської, Жемчужинської сільських рад) і джерелом йодованої води в смт. Нижньогірський. Є можливість заготовлювати очерет для біопалива або як будівельний матеріал з утеплення покрівлі. Усе це потенційні майданчики для інвесторів.

Адміністративний устрій

Район поділяється на 1 селищну раду та 18 сільських рад, які підпорядковані Нижньогірській районній раді та об'єднують 58 населених пунктів[1].

У травні 2008 р. з обліку було зняте село Кулички.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	26 982	5547	4518	8212	6283	2366	56
Жінки	29 992	5240	4222	8263	7559	4437	271
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 56  85 + 271  117  80-84 419  362  75-79 1013  827  70-74 1461  1060  65-69 1544  1578  60-64 2216  894  55-59 1253  1622  50-54 1876  2189  45-49 2214  2485  40-44 2465  1987  35-39 2061  1761  30-34 1806  1979  25-29 1931  2065  20-24 2026  2453  15-20 2196  2466  10-14 2314  1728  5-9 1593  1353  0-4 1333

У районі наявне населення становить — 52,5 тис. чоловік, у тому числі в смт. Нижньогірський — 9,8 тис. чоловік, сільське населення — 42,7 тис. чоловік. Чисельність населення в працездатному віці — 33,1 тис. чоловік. Враховуючи те, що впродовж року на обліку в службі зайнятості перебуває понад 5,0 тис. чоловік не зайнятих трудовою діяльністю, в районі є вільна кваліфікована робоча сила.

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[3] та 2014 р. [1]

	2001		2014
	чисельність	частка, %	чисельність	частка, %
росіяни	28 727	50,4	24 998	55,4
українці	16 419	28,8	8 626	19,1
кримські татари	9 136	16,0	7 656	17,0
білоруси	1 009	1,8	588	1,3
греки	271	0,5	136	0,3
татари	190	0,3	1 268	2,8
узбеки	140	0,2	118	0,3
поляки	105	0,2	65	0,1
азербайджанці	95	0,2	70	0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

	російська	кримсько- татарська	українська	грецька	білоруська
Нижньогірський район	72,7	15,2	10,5	0,4	0,3
смт Нижньогірський	81,4	9,4	8,2		0,3
Якимівська сільрада	58,9	26,2	12,5
Дрофинська сільрада	50,8	34,1	13,5		0,7
Омелянівська сільрада	77,4	11,7	9,6		0,3
Желябовська сільрада	68,9	17,2	13,4
Жемчужинська сільрада	77,5	11,8	10,2		0,2
Зоркінська сільрада	65,1	22,7	11,1		0,1
Іванівська сільрада	71,1	21,3	7,3		0,2
Ізобільненська сільрада	80,5	8,2	10,7
Кісточківська сільрада	82,7	8,0	7,9		0,9
Листвиннська сільрада	94,6	0,1	5,1		0,2
Митрофанівська сільрада	68,2	23,2	7,2		0,3
Михайлівська сільрада	85,4	0,2	14,4		0,1
Новогригорівська сільрада	76,6	11,4	10,2		0,2
Охотська сільрада	68,8	15,3	14,5		0,9
Пшеничненська сільрада	79,8	7,9	11,8
Садова сільрада	58,5	23,7	8,9	5,8	0,4
Уварівська сільрада	64,8	23,8	9,7		1,0
Чкаловська сільрада	64,1	17,4	15,9		0,2

Промисловість

Історично склалося так, що Нижньогір'я було відоме своїми садами, а води, що прийшли з Північнокримського і Азовського рисового каналів дозволили в районі зайнятися виробництвом рису. У рисовій системі району на 95 % площ подача води здійснюється самопливом, що значно знижує витрати на виробництво рису на відміну від машинної. У найрозвиненіші роки, в районі сади займали — 8,7 тис. га., виноградники — 1,1 тис. га., рис — 4,1 тис. га. У порівнянні з ними в 2006 році, площі вирощування зменшилися: рису вдвічі, садів утричі, виноградників у 2,6 рази. Для відновлення минулого виробництва потрібні інвестиції.

Позитивним моментом є те, що в районі є підприємство ТОВ «Плодопитомник», яке займається вирощуванням плодових саджанців. За повного використання своїх виробничих можливостей воно може виробляти понад 1,5 млн саджанців на рік.

У районі є природні рекреаційні-курортні ресурси: теплі, цілющі води озера Сиваш, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, крім того в районі немає великих промислових підприємств, що забруднюють атмосферу.

Великими промисловими підприємствами району є: ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», Нижньогірський елеватор, хлібокомбінат, ТОВ «ВВВ Скеля» (виробництво плодоовочевих консервів).

Упродовж ряду років на території району ведеться робота із розробки і впровадження біоенергетичних установок із переробки стоків тваринницьких ферм і харчової промисловості. В результаті переробки виходить високомінералізовані залишки, які використовуються як добрива і біогаз метан.

В умовах економічних труднощів, що склалися, в сільськогосподарському секторі є необхідність в повномасштабному відновленні робіт із створення енергоощадних технологій у сільськогосподарському виробництві із створенням єдиного науково—технічного центру, завдання якого — розробка і випробування енергоощадних технологій і застосування їх на сільськогосподарських об'єктах України.

ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод» після певної реконструкції може виробляти біодизпаливо з ріпаку. Усе устаткування підприємства може використовуватися для прийому, зберігання і переробки насіння ріпакук до отримання ріпакової олії. Щоб завершити цикл із виробництва біодизпалива необхідно встановити устаткування із розгону ріпакової олії на фракції.

Транспорт та інфраструктура

Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально-вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.

Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: Джанкой—Феодосія (автошлях E97, із яким збігається М17) і Білогірськ—Нижньогірський (автошлях Т 0112), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення. Усі населені пункти району пов'язані між собою дорогами з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг становить — 297 км, у тому числі державного призначення — 52,8 км, місцевого призначення — 244,2 км. Найвіддаленіші населені пункти від районного центру розташовані на відстані 30-35 км, транспортна доступність становить — 30-40 хвилин. Відстань від районного центру до міста Сімферополь — 91 км.

Селище Нижньогірське повністю газифіковане. У перспективі увесь район буде газифікований. У районі розвинена телекомунікаційна система, до неї входить вузол зв'язку, який забезпечує стаціонарний телефонний зв'язок, встановлені системи мобільного зв'язку, є кабельне телебачення (у смт. Нижньогірський) і вихід в Інтернет.

Соціальна сфера

У Нижньогірському районі функціонують: 24 загальноосвітніх установи; 17 дитячих садків; центр дитячої і юнацької творчості; ЦРЛ на 286 ліжок; поліклініка на 468 відвідувань на зміну; 32 ФАПи; 7 сільських лікарських амбулаторій; 28 установ клубного типу; 40 бібліотек; дитяча музична школа; історико-краєзнавчий музей; 25 спортивних залів; 9 гімнастичних містечок; 11 тирів; 5 стадіонів; 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.

Пам'ятки

У Нижньогірського району Криму нараховується 28 пам'яток історії, всі — місцевого значення.

Примітки

1. Адміністративно-територіальний устрій Нижньогірського району [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013.

Посилання

• Сайт Нижньогірського району АР Крим [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• стаття Нижньогірський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)