Після повернення в Польщу, прийняв духовний сан і перебував при дворі єпископа Познані Вавжинця Госліцького, невдовзі отримав посаду каноніка в Познані. У 1608 році знову вирушає до Рима для подальшого навчання, де 19 липня1610 р. здобув докторський ступінь з обох прав.
Повернувшись до Польщі (1613) служив протягом майже 15 років секретарем короля Сигізмунда III Вази. Став каноніком, а в 1616 році архідияконом Варшави, потім Любліна. У 1624 році призначений абатом у містечко Могила поблизу Кракова.
15 липня 1627 року король номінував його на єпископство Кам'янці, висвячений на посаді 16 липня 1628 після затвердження номінації папою. 1640 року король номінував на єпископство у Холмі. На посаду вступив після інґресу у березні 1642 року. 8 серпня 1644 король призначив його єпископом до Перемишля, 7 грудня Папа затвердив на посаді, урочистий інґрес відбувся в лютому 1646 року.[5]
У 1634 році власник сіл Біскупіце і Стружа поблизу Холма у Люблінському воєводстві. Підтримав обрання королем Владислава IV Вази від Подільського воєводства у 1632 році.
Помер 1 серпня 1649 в містечку Могила поблизу Кракова (тепер в межах міста), там і був похований.
Творчість
Автор «Хроніки польської», виданої у місті Краків в 1870 році.
Найважливіші твори
Praxis episcopalis, Wenecja 1611, drukarnia Societatis Minimae, wyd. następne: Wenecja 1613; Kolonia 1615; Wenecja 1620 (edycja wątpliwa; wg Estreichera przedruk tytułowy edycji z 1613); Kolonia 1620; Kraków 1627; Kraków 1643; Wenecja 1647; Kolonia 1665; pt. Nucleus juris episcopalis 1681 (edycja wątpliwa, zob. Estreicher XXIV, 231); Kolonia 1687; Lwów 1758
Chronica gestorum in Europa singularium, Kraków 1645, drukarnia F. Cezary, wyd. następne: Kraków 1645 (w rzeczywistości 1646); Kraków 1648; Amsterdam 1649; przekł. polski Chrząszczewskiego z końca XVIII w., wyd. K. W. Wójcicki częściowo pt. Pamiętniki do panowania Zygmunta III, t. 1-2, Warszawa 1846; całość pt. Kronika Pawła Pasieckiego, Kraków 1870; fragm. (prawdopodobnie w przekł. rosyjskim) wyd. Leonid archimandryta pt. Smutnoje wriemia i moskowsko-polskaja wojna, Petersburg 1887.
Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (XVI — середина XVII ст.), ч. 1–2. К., 2008.
Adamowicz A. Kronika Pawła Piaseckiego // Biblioteka Warszawska. — 1871. — tom 4. (пол.)
Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, t. 3 Piśmiennictwo Staropolskie. — Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1965. — S. 102—104. (пол.)
Kronika Pawła Piaseckiego biskupa przemyślskiego. Polski przekład wedle dawnego rękopismu, poprzedzony studyjum krytyczném nad życiem i pismami autora. — 1870. (пол.)
Szelągowski Adam. Paweł Piasecki historyk polski XVII wieku. — Lwów, 1899. (пол.)
Посилання
Пясецький // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.135-136