Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування.
Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, задайте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!
Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти
P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own.
You can ask help of Community on CommunityPortal (help): Додати нове обговорення (Add new discussion/problem)
Слава Ісусу Христу!
Найсвіжіший коментар: 14 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
За вашу невтомну працю на ниві неупередженого висвітлення складної і проблематичної теми українського православ'я та канонічної церкви, Johnny19:12, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
Подяка і прохання
Найсвіжіший коментар: 14 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Я, звісно, теж приєднуюсь до «віртуальної згущівки» від Джонні, тобто не претендую на неї , а й собі хочу подякувати за Ваш надзвичайний внесок на тему релігії в Україні, і, зокрема, в рамках Вікі-тижня «Кіровоград+Черкаси» про православне життя в цих регіонах, окреме дякую за наповнення Категорія:Православ'я на Кіровоградщині. Насправді, є привід написати Вам — будь ласка, дивіться розділ у статті Кіровоград та його «розширену версію» → Релігія у Кіровограді. Як Ви уже зрозуміли, я ледь-ледь можу описати культові споруди, але суті релігійного життя, ані його історії та сучасної конкретики, майже не знаю (не володію проблематикою). Робіть з розділом та статею що заманеться, лише залиште інфу про храми. Я дуже буду вдячний корективам, а по сутті написанню розділу про історичний розвиток релігії в Кіровограді (у статті), а в розділі «Релігія» статті Кіровоград додаванню інформацію (адже це лише розділ, а не окрема стаття). Заздалегідь дуже дякую, з повагою, --IgorT21:46, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Доповнив, в основному зі статті Православ'я на Кіровоградщині. Можливо відповідний розділ історії у Релігія у Кіровограді можна буде ще скоротити і зробити більш Кіровоградоцентричним, хоча й так "Православ'я на Кіровоградщині" стосується в основному саме Кіровограду. Ну і більше написати про інші конфесії, зокрема про протестантів, у них же там, виявляється, мало не вдвічі більше громад ніж у православних. Вам теж подяка за статті по храми. Дуже непогано було би ще знайти старі фотографії храмів, особливо тих, що зруйновані, аби проілюструвати історичну частину Православ'я на Кіровоградщині, Релігія у Кіровограді, й інші статті про єпархії та храми області.--Demetrios11:09, 31 березня 2010 (UTC)Відповісти
Заявка на статус патрульного
Найсвіжіший коментар: 14 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 14 років тому5 коментарів2 особи в обговоренні
Мені цікаво знати Вашу позицію, чому Ви вирішили не вносити до цієї категорії дві греко-католицькі єпархії. І чи існують в Польщі якісь ще єпархії, окрім єпархій православної церкви Польщі? --А117:09, 19 травня 2010 (UTC)Відповісти
а я не бачив статей про греко-католицькі, якщо вони є, то треба внести. Сюди ж можна вносити римо-католицькі діоцези, протестантські єпархії і т.д.--Demetrios14:17, 20 травня 2010 (UTC)Відповісти
єпархія це загальна назва у тому числі і для архієпархій, митрополій (крім тих випадків, коли це синонім самостійної церкви), діоцезій, вікаріатів і т.д. --Demetrios14:20, 20 травня 2010 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 12 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! Ваш внесок у Вікіпедію дуже цінний, проте у деяких зі статей, створених вами, не вказано жодних джерел. Пам'ятайте, що матеріал без посилань на авторитетні джерела і який неможливо верифікувати, може бути підданний сумніву та вилучений:
Головна мета — написання нових статей про цю конфесію, а також покращення вже наявних. Просимо Вас ознайомитися з запропонованими розділами, пропонуйте і додавайте, долучайтесь до створення та покращення статей даної тематики!
Найсвіжіший коментар: 11 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Iona.jpg. Однак на сторінці опису файлу немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даного файлу, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлу, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли цей файл, а також умови використання файлів із вказаного сайту.
На сторінці опису файлу завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковано цю роботу. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файл під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажений вами файл із сервера.
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Вас не бентнжить той факт, що Категорія:XVIII століття містить Категорія:Література 18 століття і Категорія:Література XVIII століття? Напевно, потрібно лишити щось одне. Свого часу Користувач:Єлисаветградець за в'ялим протестуванням з боку колег (1, 2) поміняв формат назв, майже всюди змінивши арабські цифри на римські. Тепер категорії століть у нас римськими і містять переважно назви підкатегорій римськими. Чесно кажучи, я вважаю це незручним, але хотілось би якогось уніфікованого підходу до назв. Напевно, варто підняти питання з цього приводу в кнайпі, або на ВП:ОК, щоб остаточно вирішити, яким чином вони мають називатися, або до часу незадоволено змиритися з римськими цифрами, як я. Я, звичайно, підтримую ваше прагнення до однотипності (ред. № 17158195), але, мабуть, краще її реалізовувати, не порушуючи правопис (§ 11. Чергування У — В). Звичайно, це теж глобальна проблема, бо всі статті мають формат ХХХХ у літературі (я й сам свого часу доклав до цього руку), але, я думаю, її все ж потрібно, або рішуче, або потихеньку вирішувати, а не збільшувати. --Олег (обговорення) 19:26, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти
У літературних статтях практично всюди використовуються арабські. Змінити назву однієї категорії і пари статей - це не вихід. Там десятки категорій, десятки шаблонів (бо в шаблонах автоматично проставляються посилання на категорії) і сотні статей треба міняти. Якщо було однозначно вирішено робити римськими, то нехай, але тоді треба щоб якийсь бот автоматично усе поміняв, бо вручну це занадто складно. І до того часу ліпше, щоб була однотипність принаймні в літературних категоріях. До того ж буде велика проблема у тому, що звичайні користувачі продовжуватимуть або ставити арабські, або ставити римські кирилицею, і плутанина буде тільки поширюватися. З іншого боку, якщо у правописі чи інших нормативних документах чітко закріплено римські цифри для століть, то може і варто їх ввести. Хоча особисто мені це незручно, навіть з огляду на сортування. І римські використовуються лише в російській вікіпедії, а сліпо наслідувати росіян не сильно хочеться. Я рідко зараз буваю у вікі, тому пропустив те голосування, інакше б висловився там. Щодо у/в то теж, якщо міняти, то всюди, треба через бота це робити.--Demetrios (обговорення) 14:39, 5 грудня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 9 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Добрий день. Так розумію, це ваша стаття тут [1]? Справа в тому, що воно повністю співпадає [2] а в Вікіпедії, як вам відомо, діють певні правила з приводу авторства. Тому, будь ласка, пропонується:
якщо Ви автор даної статті, але розмістили її на власному веб-сайті раніше, то просто розмістіть на сайті наприкінці сторінки зі статтею повідомлення «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»
якщо Ви маєте дозвіл від власника авторських прав на те, щоб вільно поширювати матеріал статті на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, Ви повинні оформити дозвіл системи OTRS.
якщо Ви маєте дозвіл від власника авторських прав на те, щоб вільно поширювати матеріал із зазначеного джерела на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, Ви повинні оформити дозвіл системи OTRS.
якщо Ви — автор матеріалу у зазначеному джерелі, але розмістили цей матеріал на власному веб-сайті раніше, то просто розмістіть на сайті наприкінці сторінки повідомлення «This article is licensed under the Creative Commons Attribution/Share-Alike license» (чи варіацію на відповідній мові сайту), після чого можете сміливо подавати заявку на відновлення статті Православна агіографія, і вона буде відновлена.
Найсвіжіший коментар: 7 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Шановний дописувачу української Вікіпедії Demetrios!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2017, присвяченого 13-річчю української Вікіпедії!
Протягом трьох днів (28—30 січня 2017) сотні дописувачів створюватимуть нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії багато нових статей, однак протягом останнього місяця ви мало редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей по всій Україні: звісно ж, у нас будуть традиційні зустрічі в Києві, Харкові чи Львові, але вікіпедисти зустрінуться також у десятках інших міст і містечок по всій країні. У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі у вашому місті!
Найсвіжіший коментар: 1 рік тому33 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю @Demetrios: ! Я планую поступово провести анкетування серед шанувальників фантастики з метою визначення найкращих фантастичних романів на думку вікіпедистів. Хотілося, щоб у вільний час ви також подумали і поступово створили (якщо подобається ідея) список найкращих жанрових романів (якомога довший, проте не більше 50 романів) різних авторів незалежно від мови творів (бажано: 1 автор - 1 роман), особисто прочитаних вами. До списку можна включати усі романи, що містять фантастичні елементи — науково-фантастичні, фентезійні та казково-фантастичні, фантастико-жахливі та містичні, альтернативно-історичні тощо. Місце роману у списку має відповідати якості твору та вашому враженню, отриманного від нього. 1-й роман у списку буде оцінено у 50 балів, останній - в 1 бал. А коли назбирається достатньо анкетантів - зсумуємо кількість балів і отримаємо список з 100 найкращих романів. Сподіваюсь на вашу згоду і що у вас назбирається 50 чи певна кількість прочитаних романів та знайдеться час та бажання.--Yasnodark (обговорення) 16:46, 16 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Пропоную у випадку згоди наступний приклад оформлення переліку:
Demetrios ви не праві, усі так звані авторитетні рейтинги складаються читачами певних видань або порталів, і той рейтинг про який ви кажете ні чим не серйозніший за наш, і такий самий саморобний. У моєму опитуванні вже беруть 40 з гаком користувачів і з кожним новим анкетантом репрезентативність зростає (вже згадано близько 600 романів, написані десятьма мовами, та виокреслюються тенденції вибору). Приміром в опитуваннях "Неб'юла" брали участь 300-350 осіб. Тож я прошу переборити свій скептицизм та прийняти участь. Для цього варто лише створити вище названу сторінку з двома найкращими романами та додавати ще стільки ж кожен день. Я гадаю, що це не так витратиливо за часом.--Yasnodark (обговорення) 13:52, 23 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Побачив, ви навели саме свій рейтинг з фантлабу. Бачу ви читали багато творів, тож прошу вас обрати саме 50 романів, краще різних авторів. Та розподіліть за ранжуванням. Бо у тому вашому списку багато менших твоорів, та багато романів тих самих авторів. Принаймні можна зробити приблизний перелік і без зайвого оформлення. Для початку ви можете скопіювати той ваш список на цю сторінку і прибрати звідти твори, обсягом менших за 100 сторінок та 4 і наступні романи тих самих авторів, а потім скоротити ще зайве з нижчих позицій і розподілити, бо в цьому рейтингу не має однакових оцінок: романи отримують від 1 до 50 балів залежно від місця у списку.--Yasnodark (обговорення) 14:02, 23 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Demetrios: Вітаю знов! Зазвичай я такого не практикую, та виконав за вас усю марудну роботу, переніс з наданої вами сторінки найвище оцінені романи різних авторів на створену вами сторінку та оформив низку романів з найвищими балами. Та враховуючи, що там практично в усіх ті самі 9-10 балів. А тут шкала 50-бальна, тож прошу вас витратити дещицю часу і правильно розташувати прочитані вами найдостойніші романи відповідно до враження від них і визначити справді найліпші, найгірші та зайві саме на ваш смак. Щоб моя праця не була марною і оформлений список прочитаних вами романів, найбільш точно відображав ваші вподобання. Координатор проекту "Фантастика", Yasnodark (обговорення) 14:53, 27 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Demetrios: вітаю! Не хочете приєднатися до обговорення змісту першого абзацу у цій статті ровікі, бо хотів підправити його нейтральність за рахунок оновлення інформації та боюся на тривалі самостійні дискурси мене не вистачить. Ваші коментарі на сторінці обговорення тієї статті були б дуже доречними.--Yasnodark (обговорення) 15:41, 20 листопада 2018 (UTC)Відповісти
@Yasnodark: У мене теж зараз негусто часу на таке. Та я не сказав би, щоб там прямо зовсім не нейтрально. Те, що маємо на цей момент: з Філарета у грецькому православ’ї офіційно зняли російську анафему[3] і він, які інші його єпископи і вірні вже не вважаються такими, що перебувають у розколі. УПЦ КП і УАПЦ як організації так ніким і не визнані, тож як організації вони в певному сенсі лишаються «неканонічними». Втім, навіть зняття анафеми визнано не всіма, щонайменше синод Сербської[4] і Польської православної церков[5] виступили із офіційними заявами, що продовжують вважати його анафемствуваним, і не будуть мати з ним євхаристійного спілкування, тобто він не зможе офіційно співслужити з ними і, або йому не дозволять брати участь у загальноправославних подіях, або тоді в них не братимуть участь сербські і польські єпископи (ну і російські, само собою). Якщо на конфлікт з Російською Константинополь готовий іти, то на конфлікт ще й з поляками і сербами навряд. Тож думаю, що Константинополь поставить умову, щоби ні Філарет, ні Макарій не очолювали нову церкву. Бо якщо це будуть вони, то їх просто ігноруватимуть кілька помісних церков, а заразом і очолювану ними церкву. Зараз, згідно грецької точки зору, в Україні «канонічною» є лише відновлена Київська митрополія в юрисдикції Вселенського патріархату, якій вони планують дати автокефалію, але формально в цій юрисдиції де-юре немає жодного єпископа, а де-факто до неї належать всі канонічно рукопокладені і/або щойно офіційно прийняті у спілкування єпископи УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ МП. Як організації, УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ МП для греків є «неканонічними», але єпископи, які до них належать, цілком канонічні, їх вони визнають. З грецької точки зору титул Філарета у вселенському православ'ї зараз «колишній митрополит Київський». Імовірно, його новий офіційний титул (тобто такий, який визнає хоча б більшість автокефальних православних церков) має бути визначений на наступному соборі в грудні, але 90%, що це не буде «патріарх», хіба що в якомусь умовному неофіційному сенсі, як приміром іноді називали «патріархом» Любомира (Гузара), хоча формально він був лише митрополитом. У будь-якому разі, поки нічого не ясно, треба чекати собору, а потім його рецепції: тобто прийняття або неприйняття цих рішень іншими автокефальними церквами, типу як ратифікацію парламентами країн ЄС. У православ’ї, на відміну від католицизму, значення мають не стільки ті або інші формальні рішення, як їхня загальна рецепція. Рішення про іконоборство теж було прийнято на соборі, але через категоричне несприйняття його спільнотою віруючих, його довелося скасувати. Те ж саме з рішенням про унію з Римом, більшість помісних церков це не сприйняли, тож усі первісні постанови про це у православ’ї повністю скасували. Тож і тут, щоби розуміти, яке буде реальне становище Філарета і його єпископів у вселенській православній церкві, треба чекати спершу об’єднавчого собору, а потім на його «ратифікацію» іншими помісними церквами.--Demetrios (обговорення) 19:04, 22 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю @Demetrios: ! Дякую за розлогу відповідь, як у вас буде час, ще маю кілька запитань: який титул з вселенської точки зору зараз має Філарет і яку посаду в Київській мітрополії (чи є вже стаття про неї у нас і у них) наразі посідає, з посиланням на зарубіжне джерело, яке джерело, що УПЦ МП є неканонічною і що усі три церкви ліквідовано. І чи є десь текст пояснень Йова, бо на сторінці обговорення написали мені у такому контексті, як він точно не казав? З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:24, 23 листопада 2018 (UTC)Відповісти
@Yasnodark:Офіційно сказано лише, що Філарет, Макарій і їхні послідовники відновлені у своєму сані. Причому незрозуміло, про який сан ідеться — той, що у них був до розколу, чи той, що є зараз, можна речення розуміти і так, і так. Сан — це не титул, тобто вони визначаються як єпископи і священики, але конкретний титул і кафедри будуть визначатися, мабуть, на соборі. Щодо титулування і «канонічності» є лише приватні слова окремих людей — Йова (Гечі), Кирила (Говоруна). Я не пригадую, де це було, може в інтерв’ю BBC, або просто у фейсбуці вони писали. Ну і є логіка: якщо підпорядкування скасовано, то територія України є в канонічному підпорядкуванні Константинополя, а значить всі інші структури на ній будуть неканонічними, включно з МП. Однак «неканонічність» нічого особливого не означає, це ще навіть не розкол. В офіційних заявах нічого конкретно немає, греки дуже обережні і дипломатичні, лишають багато ходів для відступу. Київська митрополія — теж не зовсім зрозуміло, що це — просто технічний хід, щоби дати автокефалію, а чи вони створять окрему юрисдикцію і це буде реальна митрополія. Думаю, все це зараз предмет переговорів. Мені здається, поспішати зі зміною статей рано. Стаття Київська митрополія є, там про скасування підпорядкування сказано. Можна просто перенести той абзац із «Цікавих фактів» у «Історію». Окрему статтю писати рано, треба подивитися, чи це дійсно буде нова організація.--Demetrios (обговорення) 15:37, 23 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Коли відбудеться, то напишуть в новинах) Синоди відбуваються раз на кілька місяців, але, як показує випадок з Болгарською і Грузинською, синод ще не означає визнання чи невизнання. Можуть просто передати на вивчення богословської комісії на тривалий термін. Це може дуже довго тривати. Румуни точно будуть обережні, але навіть греки не поспішають. Ніхто на інтронізацію не приїхав. Імовірно, у них є певні претензії чи недовіра, наприклад статус Філарета або політична риторика. Елладська церква значно більша ніж ПЦУ, має величезну кількість чернецтва і монастирів (чого в ПЦУ практично немає зовсім), має пряму двохтисячолітню історію християнства і безпосередні історичні свідчення про апостольську проповідь (тоді як у нас лише міфічні перекази про ап. Андрія), має провідні богословські університети світового рівня, але при цьому всього лише архієпископія. Тоді як ПЦУ мало чим може похвалитися в плані чернецтва, науки/освіти чи історії, але вже одразу заявляє про претензії на Патріархат. Аналогічно Кіпрська церква, автокефалія якої давніша навіть за РПЦ. Філарет, який всюди публічно ходить у патріаршому облаченні. Плюс нещодавня реєстрація з іншою назвою, ніж вимагав Вселенський патріарх. Це все дуже делікатні моменти. Греки не проти ПЦУ і засуджувати не будуть, але, якщо їм щось не сподобається, то можуть тягнути з визнанням до безкінечності. А судячи по грецьким ЗМІ їм багато чого не подобається. Зараз більше залежатиме від синодів і соборів ПЦУ, від того, які рішення там прийматимуться.--Demetrios (обговорення) 16:27, 4 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Дякую, проте казати, хто кого вік чи розміри церков - теж делікатна суперечність, навіть не кажучи про Андрія Первозванного чи Ольгу, а лише про Київську митрополію з тисячолітньою історією (правонаступницею якої і є відновлена ПЦУ) і все вже буде по-інакшому. Також до ПЦУ за диптихом, наскільки я розумію, належать усі церкви та монастирі України.--Yasnodark (обговорення) 14:05, 5 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Київська митрополія - тисячу років, тоді як Елладська і Кіпрська - 2 тисячі років. Про Афінську церкву і церкви, що нині на території Греції, навіть у Новому заповіті пишеться, тож це статус якнайвищого рівня. А у випадку Кіпрської - півтори тисячі років у статусі автокефалії, причому автокефалії, яка була визначена на Вселенському соборі. Статусність у православ'ї пов'язана у першу чергу з давниною. І де-факто, і де-юре нинішні парафії і монастирі МП належать до РПЦ, доки не перейдуть. Це чудово розуміють греки. Інша справа, що існують вони тут тепер всупереч канонів, на чужій канонічній території. Але силове рейдерство жодною помісною церквою, крім РПЦ, не вітається, тож ніхто їх насильно проти їхньої волі до Церкви України зараховувати не буде.--Demetrios (обговорення) 15:50, 5 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Ну, на Cerkvarium всі новини є. Кіпрська не визнала і не засудила, сказала, що треба дати час, аби завершити об'єднання, перш ніж приймати рішення про визнання. Деякі єпископи Кіпру не визнають свячень Філарета і через це загальна позиція вийшла дуже своєрідна - з одного боку є дуже жорстка критика РПЦ, з іншого вимога до Константинополя обґрунтувати дійсність хіротоній УПЦКП та УАПЦ. По-суті, це навіть не нейтральна позиція, а позиція жорсткої критики обох сторін (і ПЦУ, і РПЦ). Румунська церква заявила, що їй треба свій вікаріат в Україні (у юрисдикції ПЦУ або УПЦ МП) під гарантії держави, а також ПЦУ має повністю відмовитися від своєї ієрархії і священства у Молдові, Західній Європі і США (там Київський патріархат організовував румуномовні парафії, у тому числі за допомогою відлучених румунських кліриків, що дуже не подобається РумПЦ). Це умови для визнання. Наступний їхній синод буде, здається, десь через місяць. Елладська поки мовчить, Болгарська збиралася, щось обговорювала, але так нічого офіційно і не заявила. Вже очевидно, що швидких визнань не буде, будуть придивлятися і вичікувати. Засуджень офіційних, втім, теж поки що не було. Єдина церква, яка офіційно заявила, що не визнає — це ПЦ Америки, але вона й сама не визнана.--Demetrios (обговорення) 13:48, 27 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Demetrios вітаю! А хіба нам в томосі не заборонили створювати церкви закордоном? Гадав, що польська визнала та почитавши зрозумів, що знову ЗМІ поспішили. А скажіть з малих церков інших континентів ніхто не визнав, аля Сінгапурська чи якісь в Америці?--Yasnodark (обговорення) 14:50, 12 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Заборонили канонічне підпорядкування єпископам в Україні, бо по всьому світу вже 30 років як діють українські парафії в юрисдикції Вселенського патріархату, і на думку КПЦ лише вона має право контролювати ці юрисдикції. Мова йде не про економічний контроль, а про те, що, скажімо єпископ КПЦ у Франції має право звільнити священика алкоголіка чи єретика, або визначити, який саме український священик має там служити, але ці парафії будуть лишатися українськими
доки там будуть українські парафіяни. ПЦУ може співпрацювати, пропонувати своїх священиків, влаштовувати паломництва в обидва боки і теоретично навіть володіти якоюсь нерухомістю закордоном, але всі священики там мають дисциплінарно підпорядковуватися місцевим єпархіям КПЦ або УПЦ в діаспорі.--Demetrios (обговорення) 20:08, 12 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Demetrios Дякую за роз'яснення, хоча досі більше питань, ніж відповідей. А взагалі, не знаєте церкви автокефалів та Київпатріархату розпочали переєстрацію та перехід до ПЦУ або поки Епіфаній де-юре керує лише колишніми парафіями УПЦ МП, а Макарій та Філарет і досі керують своїми сотнями й тисячами приходів? Пробачте, якщо надокучаю та ніде про це не чутно, а церковні сайти ліньки моніторити, шукаючи голку в купі сіна.--Yasnodark (обговорення) 12:22, 13 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Не знаю цих нюансів, але недавно писали, що 30 єпархій ПЦУ вже зареєстровано, тож, думаю, процес іде. Спершу ж треба реєстрацію єпархії, і тільки потім парафії. А вони ще навіть не прийняли офіційного статуту парафій, тож більшість можуть чекати. Реєструються дійсно переважно тільки ті, хто тікає від МП і для кого це важливо. Решту мабуть мало хвилює, що там у документах, вивіску змінять та й по всьому. Думаю, що Епіфаній всім керує, крім парафій КП Києва і тих, хто його відкрито критикує (Луцька єпархія і парафії в Росії). Можливо, також, ще крім митрополита Галицького Андрія, бо його не включили в синод (хоча по старшинству він мав би там бути), то він може бути ображений. Здається, що ту парафію УГКЦ, яку Епіфаній не схотів приймати, намагався прийняти чи то він, чи то якийсь інший єпископ УАПЦ. Тож певні суперечки можуть бути, але ніби поки не критичні. Єдиний, хто найбільш жорстко висловився, це єпископ із Росії, але він там одним храмом керує, який і так по статуту не мав би бути в ПЦУ.--Demetrios (обговорення) 14:51, 14 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 6 років тому8 коментарів3 особи в обговоренні
Доброго дня, Demetrios. Я щодо тієї номінації. Розумію, сумно, коли вилучають. Але реально до статей у нас доводиться докладати на порядок більше зусиль, аніж просто перекладати. Це не забаганка якогось адміна. Це позиція засновника Вікіпедії, тож просто такі правила. Я би радив Вам відкликати ту номінацію. Повірте, вона несправедлива відсотків на 90%. Не хотів атакувати Ваші аргументи там, бо як коректно не формулюй, всерівно приємного буде мало. Як не я, то хтось інший зробить розбір Ваших аргументів. Можна домовитись, що Helixitta вишле Вам той текст на пошту і Ви допрацюєте його, перш ніж знову опублікувати (біда в тому, що відновлювати навіть у вигляді Вашої підсторінки не бажано - на підсторінках теж не має бути проблем з АП). Якщо у Вас по тій справі (може, по процедурі) є заперечення чи питання, я спробую відповісти.--Aeou05:47, 7 березня 2018 (UTC)Відповісти
Якби я подавав її через те, що мене образило її вилучення, я б зробив це два роки тому, а не зараз. Я бачу причини, за якими її слід позбавити прав, причини дуже серйозні, на мою думку. Це голосування мені потрібно, хоча би щоб дізнатися, настільки погані справи в нинішній українській вікіпедії. І, судячи з усього, ситуація ще гірша, ніж я уявляв. Я послідовний інклюзіанець і дуже негативно ставлюся до домінуючої нині в укрвікі політики видалянства, через яку наша вікі ніколи не потрапить у топ. І якість статей при цьому не кращає, всі ці борці та їхні прихильники спроможні у кращому разі максимум на 1-2 якісні статті на місяць. Я більше 10 років дописую у вікі і пам’ятаю багатьох людей, у т.ч. науковців, які колись були активними і робили цінний внесок, але майже всі залишили вікі, і не в останню чергу через політику адміністрації. Вікіпедія — не паперова енциклопедія, тут ніколи не можна буде досягти абсолютної якості, бо немає ні авторства, ні гонорарів, можна сподіватися лише на окремі рідкісні випадки, зроблені відданими фанатами, у яких повно вільного часу. Цінність Вікіпедії передовсім в охопленні максимально широкої кількості тем, чого з нинішньою політикою ніколи досягти не вдасться.--Demetrios (обговорення) 14:39, 7 березня 2018 (UTC)Відповісти
Demetrios, у Вашій аргументації, як я вже говорив, є трохи несправедливих моментів. Це читає велика кількість користувачів (сторінка номінацій дуже відвідувана). Я все ж думав, що номінацію краще закрити. Бо знав, що сатисфакції вона Вам не принесе: купа публічних голосів «проти» і розбір аргументів під лупою у спільноти приємності, зазвичай, не справляє.--Aeou18:04, 7 березня 2018 (UTC)Відповісти
Я перепрошую, що втручаюся. Але мене як науковця страшно засмучує оця позиція: «тут ніколи не можна буде досягти абсолютної якості». Низка досліджень англійської і німецької Вікіпедії (наприклад, тут купа посилань) доводять інше: у середньому статті Вікіпедії краще за паперові енциклопедії з авторством, гонорарами, редакціями тощо. Вони краще за наповненістю й краще за кількістю помилок. Тобто німці краще за українців, чи ні? А інший висновок з тези про «недосяжну якість» бентежить мене ще більше: раз тут усе неякісне й добровільне, думає умовний кандидат чи доктор наук, то я буду гнати халтуру, писати щось на тяп-ляп з голови, нехай читачі цього непотребу самі шукають джерела, з яких я це брав, проставляють виноски, вікіфікують терміни. А якісне я буду писати в Скопуси та вісники. Це не про Вас особисто мова, тут таких декілька є. Але чому чесна людина буде робити безоплатну працю гірше за оплачувану? Невже український науковець ділиться знаннями з українською громадою лише за гроші? Невже тисячі прочитань класних якісних статей, серед яких будуть десятки схвальних переглядів від колег, не варті сумлінної праці? Вікіпедія - це серйозний проект, не той, що був 10 років тому. Часи змінюються. Тут майже 800 тисяч статей, це найбільша в історії україномовна енциклопедія! Саме зараз роль науковця тут надзвичайно зросла, бо подальшу кількість забезпечать роботи (нещодавно ми залили сюди 18,5 тисяч статей про білки людини), а ось з якістю зможемо допомогти тільки ми. Я прочитав Ваші наукові статті, вони прекрасні. Ви можете писати сюди ще краще, бо тут є максимально можлива академічна свобода. З повагою, науковий співробітник, кандидат наук, --Brunei (обговорення) 17:11, 8 березня 2018 (UTC)Відповісти
Так, я теж не розумію позиції «публікую у Вікіпедії халтуру, тому що вона якісною ніколи не буде». Тут немає логіки. Але в даному випадку це не дуже суттєво. Я пропонував якийсь вихід з тією вилученою статтею. Але бачу, вихід не цікавить. Натомість дізнався, що головна задача тієї номінації — дізнатись «наскільки погані справи в нинішній українській вікіпедії». Треба було прямо в номінації написати що це справжній мотив. Її миттєво закрили би.--Aeou17:26, 8 березня 2018 (UTC)Відповісти
Пане Brunei, я не проти якості, я проти знищення тисяч статей, більшість із яких не складно привести до нормального вигляду. І то не позиція, а констатація факту: у німецькій та французькій вікі 20 000 активних користувачів, а у нас 3000 (якщо не плутаю, то 7-10 років тому було близько 5000) — і ці 13 000, яких не вистачає, з повітря не візьмуться. А чистки призводять до того, що і ті, які є, лишають проект. От коли буде хоча би 10 000 активних, тоді можна вводити якісь більш суворі вимоги. А зараз нам хоч би до 1 000 000 статей доповзти, якістю все одно займатися тут особливо нікому (хоча я тільки за, якщо хтось візьме на себе це, але не шляхом видалення чужої роботи, а шляхом покращення чи написання власних статей). Науковцям проблемно писати у вікі з кількох причин: по-перше, на повноцінну і дійсно якісну статтю часу і сил витратиться не менше (а може і більше), ніж на якісну наукову публікацію, яка дасть індекси цитування, піде в бібліографію або стане частиною майбутньої монографії, часто це потрібно для звітів на роботі, а якщо науковець викладе своє дослідження у вікі, то він більше ніде не зможе його використати, бо його звинуватять у плагіаті (ще й з вікіпедії, що в науковому середовищі звучить як лайка). Це перше, а друге те, що можна написати 1 дійсно якісну статтю, а можна за цей же час написати 50 чи й 100 простих статей з мінімальною необхідною інформацією, не переймаючись цитаціями до кожного речення, ідеальним оформленням і т.д. Я інклюзіанець і завжди вважав, що 100 нормальних статей — це набагато краще, ніж 1 ідеальна. Якби роботи працювали у нас як у себуанській вікі, чи хоч би як у варайській, то я би напевне цим не переймався, але до того ще дуже далеко.--Demetrios (обговорення) 18:45, 8 березня 2018 (UTC)Відповісти
Гонитва за кількістю нічого не дасть. У нас тут ніколи не було 5000 активних користувачів, зараз максимум. Українська Вікіпедія зростає, ще раз кажу: 800 тисяч - це дуже-дуже багато! Ніхто за межами вікі-тусовки не знає про варайців чи себуанців, знають лише те, що в укрвікі вбогі статті. Мені про це на кожній зустрічі щодо Вікіпедії кажуть: у вас там пекло і брехня. Ви не бачите замкненого кола? Тисячі поганих статей ведуть до зневаги науковців до Вікі, тому науковці зневажають колег, які пишуть до вікі, а значить все менше науковців приходять сюди - й утворюються нові тисячі поганих статей. Ніяким інклюзіанством не можна виправдати сприяння цьому порочному колу. Подивіться сюди: у нас у 2 рази менше статей, аніж у росіян, але закинутих надкоротких статей - у 5-7 разів більше що за показником <500 байтів, що за показником <1000 байтів. І це притому, що питома кількість редакторів у нас більша відносно кількості носіїв мови, аніж у росіян. Люди не хочуть брати участь у звалищі інформації, люди хочуть вкладатися у найкращу в світі енциклопедію. Та давайте припинемо перейматися кількісними показниками, а зробимо цей майданчик класним.--Brunei (обговорення) 20:29, 8 березня 2018 (UTC)Відповісти
при повторному відкиданні порушенні правил (зокрема, відкиданні чужих редагувань без причини) щодо вас може бути вжито заходів згідно правил вікі. В т.ч. блокування. --Goo3 (обговорення) 08:50, 19 березня 2018 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому7 коментарів2 особи в обговоренні
А звідки дані у статті? Потрібно вказати джерела. Особливо цікавить про відсутність Філарета (Панку) і Михаїла (Ляроша), а також по хіротоніях 1990-х років. Не знаходив такої інформації. У мене варіант списку був такий.--Анатолій (обг.) 16:30, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Розпитав людину, яка була учасником Собору. Ляроша стовідсотково не було. Стосовно Панку під питанням, не було або його, або Петра (Москальова). Вся інша інформація зі статей у вікі.--Demetrios (обговорення) 16:37, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Так, дати хіротоній є у статтях (крім Ізяслава), але не всюди є єпископ, який очолював хіротонію. Наприклад, у 1993—1995 головою УПЦ КП був Володимир, у вас вказано Філарета. Володимир хіротоній не проводив?--Анатолій (обг.) 16:45, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Філарет був найстарший за датою хіротонії... Тут складне питання, як воно рахується, хто очолює - предстоятель чи найстарший за хіротонією.
За такою логікою російський патріарх Кирил не очолив жодної хіротонії у своїй церкві, бо він не найстарший за хіротонією, але ж це не так. А ви впевнені, що Ляроша Філарет теж висвячував? Не знайшов ніде інформації про це, зокрема і тут: [6].--Анатолій (обг.) 18:01, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Гм... Може бути, що його грецькі старостильники рукоположили, разом із якими він прийшов у КП. Жаль, що ніде інформації немає достовірної. Думаю, там можна просто знаки питання поставити біля імені Філарета.--Demetrios (обговорення) 18:37, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Графік динаміки переходів
Найсвіжіший коментар: 5 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! Запрошую взяти учать у міжнародному конкурсі WikiGap-виклик, метою якого є покращення висвітлення жінок у Вікіпедії. Конкурс триває з 8 березня по 8 квітня 2019, щоб взяти участь, вам потрібно зареєструватись у розділі Учасники. Пропоновані до створення статті можна переглянути тут. Переможці марафону отримають призи від Вікімедіа Швеція. --Tespaer (обговорення) 19:40, 17 березня 2019 (UTC)Відповісти
Згущівка
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю Demetrios! Номінував вас (хотів підібрати колектив з людей різних поглядів та різних сфер), та не знаю, чи це доречно і чи вам це буде цікаво, тож висловіться будь ласка тут.--Yasnodark (обговорення) 13:24, 6 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Кандидатура на виборах до Арбітражного комітету
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго дня!
Вашу кандидатуру висунули на участь у виборах до Арбітражного комітету. Якщо маєте час, можливість та бажання допомогти українській Вікіпедії з вирішенням найскладніших конфліктів у спільноті, якими займається Арбітражний комітет як найвищий судовий орган української Вікіпедії, будь ласка, підтвердьте свою згоду на цій сторінці. Якщо ж не маєте бажання брати участь у цих виборах як кандидат до Арбкому, напишіть відмову, або просто проігноруйте це повідомлення: висунення кандидатів триває до 9 вересня 2019 року включно, і якщо Вашої згоди не буде до завершення цього терміну, Ваша кандидатура не фігуруватиме на етапах обговорення та голосування.--Piramidion11:24, 8 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Вікімарафон-2020: напишіть статтю до 16-річчя Вікіпедії й отримайте пам'ятний сувенір!
Найсвіжіший коментар: 4 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Святковий логотип ВікіпедіїАфіша Вікімарафону
Шановний дописувачу української Вікіпедії Demetrios!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2020, присвяченого 16-річчю української Вікіпедії!
Протягом тижня (26 січня—2 лютого 2020) сотні дописувачів створюють нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Володимира-Волинського до Сєвєродонецька, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі! Немає вікізустрічі у вашому місті? Ще маєте час встигнути й запропонувати організувати!
@Ата: Привіт. Минулого року я хотів навести порядок у цій категоризації, бо була плутанина храм/церква. Храм — це загальна релігієзнавча назва будь-якої культової споруди, де здійснюються богослужіння, незалежно від конфесії. Церква у християнстві — це передовсім релігійна громада (або сукупність громад на певній території чи у всьому світі, тобто спільнота), а зовсім не будівля. Церква — це також організація. Будівлі так стали називати метафорично, і воно прижилося в просторіччі, а потім і в звичайній мові. Тільки цей термін неточний, бо християнський храм може бути і не церквою, він може бути собором, може бути базилікою, може бути каплицею і т.д. Ще "Церкви України" — це ПЦУ, УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ і т.д., а не храми. Первісно ми у вікіпедії так і називали ці категорії, як конфесія+храм (католицькі храми/православні храми/протестантські храми), але потім хтось почав робити категорії "церкви" і з'явилася мішанина. Минулого року я не зміг завершити наведення ладу, бо з'явився один користувач, який активно цьому опонував, робив відкоти і війну редагувань. Було обговорення, я розписав усі аргументи з посиланнями, мою позицію підтримали A1 і Петрущак (обоє багато пишуть/писали на релігійну тематику), позицію N.Português, здається, ніхто прямо не підтримав. Підсумків обговорення не було, N.Português не сприймав жодних аргументів, тож все так і лишилося впереміш. Здається, ми домовилися, що він не лізе принаймні в категорії православних храмів (він католик), але із загальними категоріями, які стосуються християнських храмів, неоднорідність і плутанина лишаються. Первісна ідея була в тому, щоб зробити струнку категоризацію: культові споруди - конфесія+храми (християнські храми, буддійські храми) - деномінація+храми (православні храми, католицькі храми) - підденомінація+храми (римо-католицькі храми, греко-католицькі храми). Аналогічно можна додавати буддійські храми, індуїстські храми, католицькі, греко-католицькі і т.д. А мечеті й синагоги одразу в категорію культових споруд. Все це співвідноситься з відповідними загальними рівнями: релігія - християнство - православ'я (Релігія в Україні - Християнство в Україні - Православ'я в Україні). Англійською у вікі старалися вживати church building, а не просто church, але непослідовно, і через велику кількість категорій напевне просто плюнули на це і лишили просто church.--Demetrios (обговорення) 14:26, 10 травня 2020 (UTC)Відповісти
Вікімарафон-2021: подаруйте Вікіпедії статтю до 17-річчя Вікіпедії!
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Шановний дописувачу української Вікіпедії Demetrios!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2021, який присвячений 17-річчю української Вікіпедії! До кінця тижня (від сьогодні, 28 січня, до неділі 31 січня включно) закликаємо усіх охочих привітати Вікіпедію з днем народження, написавши принаймні одну статтю.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, саме Вікімарафон стане гарним приводом повернутися до наповнення Вікіпедії? Усі учасники та учасниці Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, можуть отримати пам'ятні сувеніри.
Окрім створення статей, ви можете також долучитися до онлайн-вікізустрічей. У п'ятницю та суботу пройдуть вебінари із редагування Вікіпедії, реєструйтеся на них тут. Також кожного дня з четверга по неділю о 18:00 можна буде долучитися до онлайн-консультації і поставити будь-яке запитання про Вікіпедію.
Дуже важливо: проголосуйте на виборах Ради повірених Фонду Вікімедіа (якщо ще не встигли)!
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
До 23:59 31 серпня 2021 (UTC) відбуваються вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 19 кандидатів.
Саме через ці вибори спільнота Вікімедіа може впливати на якість прийняття рішень Фондом Вікімедіа. Таким чином члени спільноти можуть вплинути на те, в якому керунку розвиватиметься сама спільнота й Фонд, якою буде стратегія всього руху Вікімедіа і як вона буде втілюватися. Можна ознайомитися із блогпостом, де про це все (і трохи більше) написано простою мовою: «Світова вікімедійна спільнота йде на вибори Фонду Вікімедіа».
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа. Також можна прочитати повні біографії та програми кандидатів (українською!) тут.
Зверніть увагу, що змінилися правила голосування, тепер потрібно «ранжувати» кандидатів, розміщуючи їх за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 19 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
адміністратор проєктів тамільською; програмний директор «Вікімедіа Індія» (2014—16), де допоміг вивести тамільські Вікіджерела до топ-10; Керівник стратегічних партнерств Азії та Східної Європи у Фонді Вікімедіа (2016—18), там розробив «Проєкт Тигр» з розвитку контенту мовами Індії
з нижчої індійської касти; засновник фонду, що створює інструменти та репозиторії для розвитку вільних знань тамільською; був членом генеральної ради з розвитку тамільських IT-стандартів; активіст опозиції до індійського уряду
автор 655 нових статей в англ. ВП, засновник там вікіпроєкту Лускокрилі; організатор першої індійської Вікіконференції в 2011; був радником «Вікімедіа Індія» та Освітньої програми в Індії
32 роки цивільного та військового виконавчого досвіду у сфері оборони як офіцер-інженер; керував бібліотекою військового коледжу; член правління Армійського філателістичного товариства Індії
7 років працював розробником програмного забезпечення у Фонді Вікімедіа, нині 2 роки як працює на такій самій посаді у «Вікімедіа Німеччина», поважає спільноту
працював розробником ПЗ та різноробочим, заснував продовольчий колектив та безкоштовну школу, намагався створити профспілку Фонду Вікімедіа
адміністраторка російської Вікіпедії, була арбітром, одна з ініціаторів системи посередництва; допомагала заснувати «Вікімедіа РУ» (Росія); авторка історії руВікі; була в Комітеті грантів Фонду
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті університету; активістка білоруської опозиції в діаспорі
чинний член Ради; адміністратор пол. ВП, колишній стюард, бюрократ, чек'юзер та омбудсмен, був головою Комітету з розподілу коштів (FDC); автор книги про етнографію Вікіпедії
членкиня правління «Вікімедіа Франція»; входить до комітету складання Універсального кодексу поведінки
асистент сектору соціальних мереж у Відділі цифрової публікації Європейського телебачення ARTE; митець (фотографія, живопис); волонтерила на організації ООН, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ; феміністка зі стажем
співзасновник і менеджер «Берберських вікімедійців»; відповідальний за комунікації «Вікімедіа Алжир»; співавтор підручника з редагування російської Вікіпедії; колишній член Комітету приєднання; організатор конференцій і конкурсів
родом з Казахстану, ріс в Алжирі, захистив дисертацію з менеджменту та живе в Росії; співзасновник та фінансовий директор алжирської культурної організації; був керівником департаменту шведської компанії в Росії
адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер OTRS, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія»; був членом Комітету з розподілу коштів (FDC); організатор Конференції Вікімедіа 2013, БоГеМА та «Вікі любить пам'ятки»
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи; у правлінні кількох італійських організацій
адміністратор і автор понад 1000 статей іспанської Вікіпедії; засновник і колишній голова «Вікімедіа Мексика»; координатор «Вікіманії-2015»; омбудсмен; волонтер регіональної вікіспівпраці Iberocoop; член Комітету грантів Фонду
3 роки в галузі маркетингу та організації великих заходів; нині працює над захистом прав людини (і зокрема над адвокацією цифрової безпеки) в одній з найбільших організацій Латинської Америки; засновник і менеджер Creative Commons Мексика
активний у Вікісловнику, Вікіданих, Вікіпедії та Вікісховищі; засновник Мовного комітету Фонду Вікімедіа; автор першого проєкту GLAM (БоГеМА) з Тропічним музеєм
зробив більше тисячі редагувань у 13 різних проєктах, брав участь в організації індійської Вікіконференції, тренував новачків у рамках «Проєкту Тигр», розвивав нові партнерства
25 років золотого досвіду керівником та членом правління малого підприємства в галузі IT в Індії; був волонтером в проєкті уряду Індії з Intel; розвивав проєкти машинного навчання та штучного інтелекту по всьому світу
член-засновник і колишній «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестинів; провів віківишкіл для сирійських біженців у Нідерландах
родом з США, жив і в США, і в Палестині; програміст за фахом; борець за права людини та цифрові права в арабському світі та за його межами
адміністратор, автор статей, шаблонів, ботовласник; співзасновник та член першого правління «Вікімедіа Велика Британія»; член «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC)
радіоастроном, працював у Сполученому Королівстві й Бразилії, а нині в Іспанії, працює в міжнародних проєктах співпраці над телескопами та керує багатомільйонними проєктами; багато програмує
заступник голови «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член правління «Вікімедіа Медицина»; активний у напрямках комунікацій, різноманітності та деколонізації
лікар у бідних районах Ріо-де-Жанейро, викладає медицину в університеті; гей, активіст за соціальну справедливість, зокрема за доступ до базової медицини та права ЛГБТ+
активний в англ. ВП та Вікісховищі; колишній голова «Вікімедіа Південна Африка»; голова оргкомітету «Вікіманії-2018»; співорганізатор першої африканської конференції ВікіІндаба; працює над реформою авторського права в ПАР
кримінолог за фахом, працював над вирішенням конфліктів; кар'єра дослідника і технолога
адміністраторка англійської Вікіпедії, співзасновниця груп «Пані в червоному», «ВікіЖінки», «Вікіконференція Пн. Америки»; член правління «Вікімедіа DC» (Вашингтон); голова Комітету приєднання; Вікіпедист року-2016
адміністратор Вікіпедії телугу, автор там 750+ статей; працював в індійській організації CIS-A2K над розвитком проєктів Вікімедіа мовою телугу; організував проєкт з поліпшення 25 тисяч стабів; співорганізатор конференцій
виріс у сільській і приміській Індії, перший у родині подорожував літаком; нині менеджер телугу-мовної спільноти у Quora, де працює над партнерствами й маркетингом
10 років працює над дисертацією з етнографічного дослідження Вікіпедії; співзасновник та колишній член правління «Вікімедіа Бельгія»; адміністратор французького Віківерситету
досвід у галузі соціальних та політичних справ (кандидат від Партії піратів на місцевих виборах), антропології, картографії, волонтерських молодіжних рухів, у спільноті неповносправних (дислексія)
віцепрезидентка групи «Вікімедійці Кот-д'Івуару»; організаторка проєктів боротьби з гендерною прогалиною контенту; регіональна амбасадорка руху «Мистецтво+Фемінізм» у франкомовній Африці
8 років досвіду в галузі комунікацій, спочатку в уряді (заступниця директора зі зв'язків з громадськістю Міністерства комунікацій Кот-д'Івуару), нині в американській ГО
Спільнота української Вікіпедії мала високу явку у попередні роки — найвищу серед великих вікі у 2015 році (25%), а у 2017 році стала другою найактивнішою (27%).
Якщо ж уже проголосували, то перепрошую за зайве нагадування і дякую за активність. Зауважу, що голоси можна змінювати й переголосовувати (враховується останній голос) до завершення виборів, тобто до 23:59 31 серпня 2021 (UTC) --アンタナナ07:13, 26 серпня 2021 (UTC)Відповісти
Запрошення
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Вікімарафон-2022: напишіть статтю з нагоди 18-річчя Вікіпедії!
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Шановний дописувачу української Вікіпедії Demetrios!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2022, який присвячений 18-річчю української Вікіпедії! Марафон триває до понеділка 31 січня включно, тож закликаємо усіх охочих привітати Вікіпедію з днем народження, написавши принаймні одну статтю.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви майже зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, саме 18-річчя Вікіпедії стане нагодою написати нову статтю? Усі учасники та учасниці Вікімарафону, які напишуть хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Окрім створення статей, ви можете також долучитися до вікізустрічей, переважно онлайн, хоча в деяких регіонах карантинні обмеження дозволяють і офлайн. Детальніша інформація доступна тут: Вікіпедія:Вікімарафон 2022/Вікізустрічі.
Вікімарафон 2024 — відсвяткуймо 20 років української Вікіпедії разом
Найсвіжіший коментар: 11 місяців тому1 коментар1 особа в обговоренні
Наприкінці січня українська Вікіпедія відзначає своє 20-річчя: два десятиліття спільного росту, наповнення знаннями та розвитком. Ви входите до числа найактивніших авторів української Вікіпедії, створивши понад 100 статей — тож ви також зробили вагомий внесок до цього зростання й розвитку!
Ви можете долучитися до відзначення 20-річчя вікіспільнотою, де можна буде разом обмінятися спогадами й історіями: реєстрація в анкеті
Вівторок 30 січня о 18:00, онлайн
Субота 3 лютого о 13:00, офлайн у Києві
З 26 січня до 4 лютого також триває Вікімарафон 2024. Запрошуємо долучитися до створення статей у межах цьогорічної кампанії та отримати сувеніри з символікою Вікіпедії від громадської організації «Вікімедіа Україна»! Для цього потрібно створити хоча б одну статтю українською мовою та додати на сторінку обговорення шаблон {{Вікімарафон 2024}}. Для отримання сувенірів поштою слід записатися на сторінці Вікіпедія:Вікімарафон 2024/Учасники та учасниці .
Долучитися можна як онлайн, так і прийшовши на одну із офлайн-зустрічей. Цього року заходи Вікімарафону проходять у багатьох містах України та за кордоном. Повний список зустрічей організатори публікують на сторінці Вікіпедія:Вікімарафон 2024/Вікізустрічі.
Найсвіжіший коментар: 3 місяці тому1 коментар1 особа в обговоренні
Demetrios вітаю та повідомляю, що незабаром офіційно розпочнеться нова Фантастична осінь, цього разу зі спортивним присмаком (тож можна писати не лише на традиційні мистецько-фантастичні теми, але й про спортивні змагання та спортсмени найвищого рівня), проте розпочинати можна вже зараз, реєструйтеся та доєднуйтеся. Особливо цікавлять змагання паралімпійських і неолімпійських видів спорту, однак будь-які мультиспортивні також приймаються. З повагою координатор проєкту--Yasnodark (обговорення) 14:11, 22 вересня 2024 (UTC)Відповісти
.jpg)
