|
Ніколаєв Андріян Григорович
Андрія́н Григо́рович Нікола́єв (*5 вересня 1929 — †3 липня 2004) — третій радянський космонавт (після Гагаріна і Титова), двічі Герой Радянського Союзу, член першого зоряного загону, льотчик-космонавт СРСР, генерал-майор авіації (1970), пілот космічного корабля «Восток-3» і командир корабля «Союз-9». За національністю — чуваш. Здійснив два космічні польоти — в 1962 і 1970 році — загальною тривалістю 21 доба 15 годин 20 хвилин 55 секунд. ЖиттєписБатьки Андріяна — Григорій та Анна Олексіївна — з бідняцьких родин, уродженці села Шоршели («Чисті джерела») Маріїнсько-Посадського району Чуваської автономної республіки. Одружилися вони в 1922 році, мешкали в невеликій сільській хаті, сіяли хліб[6]. 5 вересня 1929 року у них народився другий син — Андріян. До закінчення школи він носив прізвище Григор'єв — від імені батька, згідно з традиціями тих років. Коли в селі утворили перший в районі колгосп, батько хлопця почав працювати в ньому конюхом, а мати — дояркою на молочній фермі[6]. У Другу світову війну Григорій помер — Андріян ще був підлітком. Крім нього у сім'ї було ще троє дітей — старший Андрій, молодші Зіна та Петро. У війну, після смерті батька, родина жила важко. Не вистачало одягу і хліба[6]. Андріян закінчив Шоршельську восьмирічну школу, а в 1947 році — лісотехнічний технікум в Маріїнському Посаді і за розподілом був направлений на роботу майстром лісозаготівель тресту «Южкареллес». Через три роки хлопця забрали в армію. Спочатку він навчався на курсах повітряних стрільців при Кіровабадському військовому авіаційному училищі льотчиків, а в 1951 році поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1954 році Ніколаєв закінчив Фрунзенське військове авіаційне училище льотчиків. Служив в авіаційних частинах у Підмосков'ї. Космічна підготовка і польотиУ 1960-1982 роках Ніколаєв — в загоні радянських космонавтів. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу «Восток». Був дублером радянського космонавта № 2 Германа Титова під час польоту корабля «Восток-2» (серпень 1961 року). Свій перший космічний політ Ніколаєв виконав з 11 по 15 серпня 1962 року на космічному кораблі «Восток-3». Корабель зробив 64 витки довкола Землі. Це був перший багатодобовий політ в історії космонавтики і перший груповий політ космічних кораблів — на орбіті з 12 серпня також був «Восток-4», пілотований Павлом Поповичем. Між космонавтами був встановлений двосторонній зв'язок (у Ніколаєва позивний — «Сокіл», у Поповича — «Беркут»), з кораблів навіть велися телепередачі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 22 хвилини (спільний політ — 70 годин 23 хвилини 38 секунд). За мужність і героїзм, проявлені під час польоту, майору Ніколаєву Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1962 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11116). .jpg) З 1963 Ніколаєв п'ять років — командир загону космонавтів. У 1968 без відриву від основної роботи закінчив московську Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського (інженерний факультет). Проходив підготовку до польоту за «місячною» програмою, був командиром одного з екіпажів. Після закриття радянської «місячної» програми готувався до польотів на кораблях типу «Союз». Був командиром дублюючого екіпажу під час польоту космічного корабля «Союз-8» (жовтень 1969 року). А з 1 по 18 червня 1970 року спільно з бортінженером Віталієм Севастьяновим здійснив свій другий космічний політ — як командир корабля «Союз-9». У польоті, що продовжувався 17 діб 16 годин 58 хвилин 55 секунд, виконав програму науково-технічних і медико-біологічних досліджень. На той час це був найтриваліший політ в історії космонавтики. За мужність і героїзм, проявлені під час космічного польоту, полковник Ніколаєв 3 липня 1970 року був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». У 1968-1974 роках Ніколаєв — заступник, а з 1974 року — перший заступник начальника Центра підготовки космонавтів імені Гагаріна. Прослужив на цій посаді до виходу у відставку. Останні роки і смертьНіколаєв — депутат Верховної Ради РРФСР 6-11-го скликань. Народний депутат РРФСР з 1990 по 1993 рік. З 1992 року генерал-майор авіації Ніколаєв — в запасі. Жив в Зоряному містечку Щолковського району Московської області. Раптово помер від обширного повторного інфаркту міокарду, ускладненого кардіогенним шоком і важким порушенням ритму серця, увечері 3 липня 2004 року в столиці Чувашії — Чебоксарах, де як головний суддя брав участь в роботі суддівського корпусу на V Всеросійських сільських спортивних іграх. За рішенням президента Чувашії Миколи Федорова 6 липня 2004 року з військовими почестями був урочисто похований на батьківщині — в селі Шоршели на території Музею космонавтики (відкритий в 1972 році), з чим не погодилася єдина донька Ніколаєва — Олена Майорова. Вона наполягає на перепохованні батька в Зоряному містечку. День поховання Ніколаєва був оголошений в Чувашії Днем трауру. Цікаві факти
Нагороди і вшанування
Книги Ніколаєва
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
