|
1962 у ЧерніговіПодіїВідновлення П'ятницької церкви в початковому стилі давньоруської архітектури: семигранний храм у стилі українського бароко зовні має вигляд стрункої башти, увінчаної стрункою банею, що створює характерну рису динамічного стриміння вгору й пірамідальності завершення. Храм відкритий для парафіян. Відбулося відкриття Червоної зали кінотеатру імені Щорса (сьогодні: Кіно-культурний мистецький центр з національно-патріотичного виховання дітей та молоді). По вулиці Шевченка закінчилося будівництво дитячої музичної школи. Учні одержали чудовий подарунок: 22 класні кімнати, концертний зал, велику бібліотеку, кімнату звукозапису, радіо-вузол. Чернігівська тюрьма УМВС в Чернігівській області стала установою виконання покарань УВС Чернігівського облвиконкому. Здійснив політ у космос на кораблі «Восток-3» льотчик-космонавт Ніколаєв Андріян Григорович, двічі Герой Радянського Союзу, випускник ЧВВАУЛ (Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків). У школі ФЗН (фабрично-заводського навчання) був змонтований ланцюжок із 200 камвольних веретен, на якому учні вперше в Україні виробили 10 тон камвольної пряжі. Початок перебування групи офіцерів редакції «Народна армія (газета)» на Кубі з метою формування редакції газети «На боевом посту». У Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка почав роботу режисер Леонід Отрюх (нині – Заслужений артист України). Почав щорічно відзначатися Всесвітній день театру. Підприємства ЧерніговаНа підставі наказу Українського об’єднання «Укрсільгосптехніка» в період масової електрифікації району був створений Чернігівський район електромереж. Для задоволення потреб організацій та підприємств області розпочинається навчання за різними робітничими професіями та навчальними програмами в «Чернігівському обласному навчально-курсовому комбінаті» Чернігівської обласної ради. Введена в дію перша черга об'єднання «Чернігівське Хімволокно». Заклади освітиЧернігівський національний технологічний університет (на той час це була Чернігівська філія Київського Політехнічного інституту) розпочав перший прийом на денну форму навчання – 150 студентів за трьома спеціальностями. Із метою підготовки спеціалістів для текстильної промисловості створений Чернігівський вечірній механіко-технологічний технікум згідно з постановою Ради народного господарства Київського економічного адміністративного району від 15 липня 1962 року. Чернігівський професійний ліцей побуту створено 20 вересня 1962 року наказом Міністерства легкої і текстильної промисловості СРСР, як школа ФЗН, з метою підготовки кадрів робітничих професій для одного з найбільших підприємств текстильної промисловості України – Чернігівського камвольно-суконного комбінату (КСК). 31 січня 1962 року школа ФЗН № 1 перейменована в міське професійно-технічне училище № 20, а школа ФЗН № 3 в міське професійно-технічне училище № 22. Технічне училище №11 ( сьогодні: Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості) розпочало підготовку учнів з нової спеціальності «столяр-червонодеревник». 1 вересня відкриті як середні школи такі навчальні заклади: Чернігівський ліцей №15, ліцей №16 На обласній станції юних техніків (сьогодні: Чернігівський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді) працювало 19 гуртків, у них навчалося 295 учнів. Саме тут уперше відкрився конструкторський гурток (керівник – Євдокименко І.П., викладач педінституту), який займався малою механізацією сільського господарства. У Чернігівській музичній школі №1 ім. С. Вільконського почав працювати «клас бандури». Розпочинали цю справу найкращі бандуристки міста: Марія Никифорівна Поклад (1926-2015), Валентина Степанівна Шльончик (бабуся відомої співачки Онуки). Ювілеї видатних людей Чернігова, які народилися в 1962 році22 грудня — 55 років від дня народження Роговець Лариси Вікторівни (1962) — оперної співачки, Народної артистки України, лауреата престижних Міжнародних конкурсів, солістки Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. 26 грудня — 55 років від дня народження Людмили Василівни Пархоменко (1962) — журналістки й поетеси, головного редактора обласної газети «Деснянська правда», лауреата літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова. Див. також
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
