Недобра квартира«Недобра квартира» — квартира, в якій відбувається дія роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита», зокрема, проходить «бал сатани». Адреса, вказана в романі — Москва, Велика Садова, 302-біс, п'ятий поверх, кв. № 50. Прообраз квартириЗгідно з «Булгаковською енциклопедією» Бориса Соколова, можливим прообразом «недоброї квартири» стала квартира № 50 у будинку № 10 на Великій Садовій вулиці[ru] в Москві, де Булгаков жив у 1921—1924 роках. Це була комунальна квартира коридорного типу, яка складалася з кількох кімнат, де жили різні сім'ї. Деякі риси планування подібні до квартири № 34 в цьому будинку, де письменник мешкав у серпні-листопаді 1924 року. За спогадами першої дружини Булгакова, у квартирі № 50 жила жінка, яка стала прототипом Аннушки з роману. Квартиру № 50 також згадано в інших творах письменника: «№13. Будинок Ельпіт- Робкомуна[ru]», «Псалом», «Самогонне озеро[ru]», «Спогад…». 2004 року передано фонду Булгакова[1]. Тепер там міститься музей[ru]. Описаний у романі «бал сатани», на думку Бориса Соколова, міг бути списаний із п'яних оргій у «Дачній комуні» Кучино[ru], які влаштовував начальник Спецвідділу ВНК Гліб Бокій[2]. ПередісторіяЗа два роки до початку дії роману з «недоброї квартири» протягом тижня загадково зникли п'ять мешканців та «коректний міліціонер у білих рукавичках», що зайшов по одного з квартиронаймачів. Інші мешканці будинку ще довго розповідали неймовірні легенди про те, що сталося, але вже через тиждень у цю квартиру вселяються директор Театру Вар'єте Степан Лиходєєв та голова МАССОЛІТу Михайло Берліоз із дружинами. Незабаром дружини обох зникають, але цього разу не безвісти. У книзі докладний опис цих подій займає цілу сторінку в 7-му розділі, а в серіалі Володимира Бортка п'яний Лиходєєв особисто розповідає цю історію якійсь жінці на вечері у «Домі Грибоєдова». Основна сюжетна лініяЗ появою Воланда в Москві Берліоз гине під колесами трамвая, Лиходєєва «нечистою силою» закидає в Ялту, а в «недобрій квартирі» селиться почет сатани, тосу за нею остаточно закріплюється погана репутація. У 27-му розділі кіт Бегемот влаштовує в «недобрій квартирі» пожежу, через яку згоряє весь будинок. На цьому історія «недоброї квартири» закінчується. Історія будинкуБудинок зведено в 1902—1903 роках у стилі модерн. Архітектори — Е. С. Юдицький[ru] та А. А. Мілков[ru]. Господар ділянки — меценат, власник тютюнової фабрики «Дукат» Ілля Давидович Пігіт. Кімнати здавали слухачам МВЖК, а також лікарям, митцям. У будинку було обладнано художню майстерню. Альтернативний варіант прообразу «недоброї квартири»На думку мистецтвознавця та культуролога Марини Колотило, існує й інший можливий прообраз «недоброї квартири». У Толстовському будинку[ru] в Санкт-Петербурзі також є легенда про «недобру квартиру».[3] Автор книги «Толстовський будинок. Люди і долі[ru]» М. М. Колотило в одній зі статей пише:
У легенді про недобру «толстовську» квартиру, яку авторка книжки М. М. Колотило записала зі слів кількох літніх мешканців Толстовського будинку, є деякі реальні люди і події. Наприклад, у книзі зазначено:
У цій самій книзі[6] розказано про реального мешканця цієї квартири — знаменитого сходознавця Д. М. Позднєєва,[7] заарештованого 1 жовтня і розстріляного 30 жовтня 1937 року[8][9]. Зі сестрою Д. М. Позднєєва і О. М. Позднєєва — Софії Матвіївні Позднєєвою[10] був одружений дядько М. О. Булгакова — протоієрей Петро Булгаков (Булгаков Петро Іванович)[11]. Під час відвідування Ленінграда М. О. Булгаков завжди зупинявся у родичів у недобрій «толстовській» квартирі, справжній номер якої 660[8][9] (у квартир Толстовського будинку тризначна нумерація, де перша цифра позначає поверх). Однак не слід плутати «Легенду про недобру квартиру» з міфічним мешканцем та міфічним номером 60 (що є літературною вигадкою) та реальну квартиру 660. Безпосередньо не можна співвідносити і прирівнювати літературних героїв та реальних людей. Крім того, М. М. Колотило в книзі «Толстовський будинок. Сузір'я імен»[12] показала, що Д. М. Позднєєв був для М. О. Булгакова одним із прообразів Воланда[13]. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia