На Великдень, на соломі
«На Великдень, на соломі» — вірш Тараса Шевченка, написаний у першій половині 1849 року в Раїмі. Зміст віршаЛітературознавець Леонід Білецький так передав зміст вірша: «В поезії „На Великдень, на соломі“ поет оспівує дитячий світ у час найбільшого Великоднього свята. Одні діти щасливі, хваляться подарунками, обновами. Тільки одна сирітка бідна нічого не одержала й лише тим похвалилась, що вона в попа обідала. І цим поет підкреслив сирітську нещасливу долю» [1]. АвтографиЗберіглося два чистових автографів вірша: у «Малій книжці»[2], у «Більшій книжці»[3]. Автографи не датовані[4]. Вірш Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 року (під № 11 у третьому зшитку за 1849 рік) та часом перебування Шевченка в Раїмі у січні — квітні 1849 року, орієнтовно: січень — квітень 1849 року, Раїм[4]. Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі не раніше 1 листопада 1849 року і не пізніше 23 квітня 1850 року — дня арешту Шевченка. Під час переписування твору до «Малої книжки» поет виправив рядки 9, 15[4]. У 1858 році, не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав вірш з виправленням у першому й п'ятому рядках з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний[4]. Вперше вірш надруковано в журналі «Основа» 1862 року[5] за «Більшою книжкою»[4]. Вперше вірш введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року[6], де подано за першодруком[4]. Музичні інтерпретаціїВірш поклала на музику український композитор і музикознавець Богдана Фільц: 1961 року вона написала романс «Сирітка». Література
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia