|
Національний театр (Прага)
Національний театр (чеськ. Národní divadlo) — головний театр Праги та Чехії, має у своєму складі чотири театральні сцени: власна сцена Національного театру, Державна опера, Становий театр та Нова сцена. Сучасна будівля театру з 1958 року має статус національної пам'ятки архітектури[2]. Історія Попередником сучасного Національного театру був Тимчасовий театр (чеськ. Prozatímní divadlo, давньочеською Divadlo prozatímné), ділянка під будівництво якого, була придбана у 1852 році Рухом для побудови Національного театру. Проте, внаслідок повільного залучення коштів, будівля Тимчасового театру була побудована лише у 1862 році за ініціативою Франтішка Ріґера як передвісник майбутнього архітектурного комплексу Національного театру. Офіційне відкриття Тимчасового театру відбулося 18 листопада 1862 року прем'єрою драми Вітєзслава Галека «Король Вукашин». З 1866 року капельмейстром опери Тимчасового театру працював Бедржіх Сметана, саме тут відбулися прем'єри його опер Продана наречена, Поцілунок та Далібор. Планувалось, що Тимчасовий театр перестане функціонувати з відкриттям Національного театру у 1881 році. Проте, у 1882 році сталася масштабна пожежа, якою новобудову Національного театру було суттєво пошкоджено — вогнем було зруйновано покритий міддю дах, сцену та глядацьку зону — внаслідок чого діяльність Тимчасового театру продовжувалась до повторного відкриття у 1883 році Національного театру після реконструкції і пізніше, разом з сусіднім житловим будинком, була інкорпорована Йозефом Шульцем до архітектурного комплексу Національного театру — тепер в ній розміщується сцена Національного театру. Історія будівництва Поряд з Тимчасовим театром у 1868 році розпочалося будівництво будівлі Національного театру[3] , яку планувалось звести у стилі неоренесанс за проектом чеського архітектора Йозефа Зітека. Урочисте закладення 16 квітня 1868 року перших двох каменів (з гір Ржіп та Радгошть) було відзначено прем'єрою опери Бедржіха Сметани Далібор в Тимчасовому театрі. Згодом були додані і камені з інших місцин. Головну будівлю Національного театру також подекуди називають Будівлею Зітека (чеськ. Zítkova budova). Будівництво велося на народні пожертви і тривало понад 12 років — оздоблювальні роботи здійснювались навіть після урочистого відкриття театру. Саме вони в серпні 1882 року спричинили пожежу, що була сприйнята як загальнонаціональна катастрофа[3]. Проте у досить стислі строки театр був реконструйований колишнім асистентом Йозефа Зітека — архітектором Йозефом Шульцем. Крім муніципалітету міста Прага кошти на реконструкцію були внесені містами Пльзень, Сміхов і Карлін, Імператором Францем Йосифом І та членами його родини, а також родами Лобковіц, Шварценберг, Коуніц, Хотек, Коловрат-Краковських, представниками чеської буржуазії та інтелектуальної й творчої еліти — Франтішек Палацький, Франтішек Ріґер та інші[4]. На відзначення внеску всіх тих, хто власним коштом підтримував будівництво, над завісою театру розміщено напис «Нація — собі» (чеськ. Národ sobě). У 1977–1983 роках архітектурний комплекс театру було реконструйовано, керівником проекту був архітектор Зденєк Вавра[3]. 1983 року до столітнього ювілею театру, було прибудовано комплекс приміщень Нової сцени, у якому крім класичного театрального репертуару з 1984 року відбуваються вистави мультимедійного театру Laterna magika. Оздоблення театру.JPG) З 1873 року комісією під проводом Карела Сладковського було проведено конкурси з відбору майстрів для оздоблення майбутньої будівлі Національного театру. Передбачалось, що це буде класична будівля у стилі неоренесанс з мотивами слов'янської міфології та в дусі Краледворського та Зеленогорського рукописів, які тоді ще вважались автентичними пам'ятками історії. Реалізовані в стилі манесівського живопису (основоположник — Йозеф Манес) та в дусі популярного тоді романтичного живопису ці концепції стали ідейною основою течії, що пізніше отримала назву творчість покоління Національного театру. В оздобленні Національного театру брали участь: 
Діяльність театруТеатральна діяльність Національного театру розпочалася 11 червня 1881 року, прем'єрою опери Лібуше (чеськ. Libuše) Бедржіха Сметани, яка була написана спеціально для цієї визначної події. Відкриття і перша вистава театру була приурочена до візиту кронпринца Рудольфа. Цією ж виставою розпочиналась діяльність Національного театру після реконструкцій 1882—1883 років та 1977—1983 років[3]. У складі Національного театру функціонують чотири творчі колективи: драматичний, оперний, балетний та колектив Laterna Magika. У творчих колективах Національного театру брали участь уродженці земель сучасної території України, зокрема:
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Národní divadlo |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
