uk %D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0 %D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 %D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83

Науко́ва карти́на сві́ту (одне з основоположних понять в природознавстві) — особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що містить у собі як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції — певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.^[1]

Наукова картина світу — система уявлень людей про властивості і закономірності дійсності (реально існуючого світу), побудована в результаті узагальнення та синтезу наукових понять і принципів. Використовує наукову мову для позначення об'єктів і явищ матерії.

Формування

У процесі пізнання навколишнього світу результати такого відображаються і закріплюються в свідомості людини у вигляді знань, умінь, навичок, типів поведінки і спілкування. Сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). У історії людства було створено й існувало досить велика кількість самих різноманітних картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. Однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки науковому пошуку. У наукову картину світу не входять часткові знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу . Наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірності реальної дійсності^[1].

Історія оформлення наукової картини світу

Історичні типи

	Аристотелева	Ньютонівська наукова революція	Ейнштейнівська революція
Період	VI-IV століття до нашої ери.	XVI-XVIII століття.	Рубіж XIX-XX століть.
Відкриття	Створення формальної логіки (вчення про доведення, головний інструмент виведення і систематизації знання, розробив категоріально-понятійний апарат), твердження своєрідного канону організації наукового дослідження (історія питання, постановка проблеми, аргументи за і проти, обґрунтування рішення), диференціація самого знання (відділення науки про природу від математики і метафізики).	І. Ньютон підсумував дослідження Н. Коперника, Г. Галілея, І. Кеплера, Р. Декарта та сформулював базові принципи нової наукової картини світу в загальному вигляді.	Відкрита складна структура атома, явище радіоактивності, дискретність характеру електромагнітного випромінювання.
Результат	Виникнення самої науки, відділення науки від інших форм пізнання і освоєння світу, створення певних норм і зразків наукового знання.	Поява механістичної наукової картини світу на базі експериментально- математичного природознавства.	Була підірвана найважливіша передумова механістичної картини світу - переконаність в тому, що за допомогою простих сил, що діють між незмінними об'єктами, можна пояснити всі явища природи.

Компоненти

Наукова картина світу — безліч теорій в сукупності описують відомий людині природний світ, цілісна система уявлень про загальні принципи і закони устрою світобудови^[2]. Картина світу — системне утворення, тому її зміна не можна звести ні до якого одиничного (нехай і самому великому і радикального) відкриття. Мова звичайно йде про цілу серію взаємопов'язаних відкриттів (у головних фундаментальних науках), які майже завжди супроводжуються радикальної перебудовою методу дослідження, а також значними змінами в самих нормах та ідеали науковості ^[2].

Наукова картина світу — особлива форма теоретичного знання, що репрезентує предмет дослідження науки відповідно певному етапу її історичного розвитку, за допомогою якої інтегруються й систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового пошуку ^[3].

Нова парадигма

Для західної філософії середини 90-х років XX століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим, чіткого розмежування понять «картина світу» і наукова картина світу не проведено. У московській філософсько-методологічній літературі термін картина світу застосовується не тільки для позначення світогляду, але і у вужчому сенсі — тоді, коли мова заходить про наукові онтологіях, тобто тих уявленнях про світ, які є особливим типом наукового теоретичного знання. У цьому значенні, наукова картина світу виступає як специфічна форма систематизації наукового знання, що задає бачення предметного світу науки відповідно певному етапу її функціонування та розвитку^[4].

Також може використовуватися словосполучення природничо-наукова картина світу ^[5]

У процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, ранні уявлення стають окремими випадками нових теорій. Наукова картина світу — не догма і не абсолютна істина. Наукові уявлення про навколишній світ засновані на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити сприяють розвитку людської цивілізації укладення та прогноз и про властивості нашого світу. Невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотезу, концепції, виявлення нових фактів — все це змушує переглядати наявні представлення і створювати нові, відповідніші реальності. У такому розвитку — суть наукового методу.

Значення для науки / Релігійні дебати

Філософія науки

Релігія і філософія

Раціональність і сучасність

Примітки

↑ ^а ^б Садохін, Олександр Петрович. Концепції сучасного природознавства: підручник для студентів вузів, які навчаються за гуманітарними спеціальностями та спеціальностями економіки і управління / А. П. Садохін. — 2-е вид., Перераб. і доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. стор 17 (1.5. Наукова картина світу)
↑ ^а ^б / res/other/kse/lec3.html # parag2 Губбієва З.О., Каширін А.Ю., Шлапакова Н.А. Концепція сучасного природознавства. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 17 квітня 2011.
↑ Наукова картина світу - Візуальний словник. Архів оригіналу за 9 липня 2009. Процитовано 17 квітня 2011.
↑ [Стьопін В. С., Кузнєцова Л.Ф . Наукова картина світу в культурі техногенної цивілізації. — М., 1994 .- 274 с]
↑ Архіпкін В.Г., Тимофєєв В.П. Природничо-наукова картина світу^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Див. також

Посилання

Кузнєцова Т. Ф. Картина світу
Кузнєцова Т. Ф. Картина світу як проблема в курсі культурології // Знання. Розуміння. Уміння. — 2005.
Механістична концепція світу // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 971. — 1000 екз.
Лекція «Сучасна наукова картина світу»
Сайт з проблем еволюції
Стаття академіка В. Гінзбурга про невирішені наукові проблеми
Стаття «Науковий погляд на світ»
Енциклопедія науки
Шелепаева Альбіна Хатмулловна. Навчальна модель системно-інформаційної картини світу, ІТО-2003

Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Садохін17-1] а ^б Садохін, Олександр Петрович. Концепції сучасного природознавства: підручник для студентів вузів, які навчаються за гуманітарними спеціальностями та спеціальностями економіки і управління / А. П. Садохін. — 2-е вид., Перераб. і доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. стор 17 (1.5. Наукова картина світу)

[Губбиева-2] а ^б / res/other/kse/lec3.html # parag2 Губбієва З.О., Каширін А.Ю., Шлапакова Н.А. Концепція сучасного природознавства. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 17 квітня 2011.

[Візуальний_словарь-3] Наукова картина світу - Візуальний словник. Архів оригіналу за 9 липня 2009. Процитовано 17 квітня 2011.

[4] [Стьопін В. С., Кузнєцова Л.Ф . Наукова картина світу в культурі техногенної цивілізації. — М., 1994 .- 274 с]

[5] Архіпкін В.Г., Тимофєєв В.П. Природничо-наукова картина світу^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Наукова картина світу