Відображення (філософія)Відобра́ження в марксистській філософії — загальна властивість матерії[1], яка має «властивість, по суті споріднену з відчуттям, властивість відображення»[2], що виявляється в здатності матеріальних систем відтворювати визначеність інших матеріальних систем у формі зміни власної визначеності в процесі взаємодії з ними. Пріоритет у використанні категорії відображення в діалектичному матеріалізмі належить Леніну[3], хоча сам концепт відображення сходить до французького матеріалізму XVIII століття, один із представників якого Дені Дідро стверджував: «здатність відчуття є загальна властивість матерії або продукт її організованості»[4]. Приватними й специфічними формами відображення є інформація, відчуття і свідомість. Говорячи про відображення дійсності нашими органами чуття, діалектичний матеріалізм підкреслює, що дійсність пізнавана, що ніякої перешкоди між «явищем» і «річчю в собі» немає, що пізнання — це процес, який дедалі повніше відкриває перед нами закони розвитку дійсності. Таким чином, марксистсько-ленінська теорія відображення використовує зазначену оптичну аналогію в цілях критики агностицизму, але не робить ні найменшої поступки на користь механіцизму, розкриваючи й підкреслюючи специфіку розумових процесів. Еволюція форм відображення
Див. такожЛітература
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia