Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні.[1].
Класифікація методів наукового пізнання
Методи |
Рівні |
Форми
|
Опис, вимірювання, порівняння, експеримент, спостереження |
Емпіричний |
Факти, емпіричні поняття, емпіричні правила
|
Моделювання, індукція, дедукція, аналіз, синтез, пояснення, абстрагування, мислений експеримент |
Проміжний |
Проблема, концепція, гіпотеза
|
Сходження від абстрактного до конкретного, аксіоматичний, системно-структурний |
Теоретичний |
Система законів, теорія, ідея
|
Примітки
Література
- В. В. Косолапов Гносеологічна природа наукового факту. — К., 1964.
- Б. С. Грязнов Теория и ее объект. — М.,1973.
- В. Л. Чуйко Рефлексія основоположень методологій філософії науки. -К., 2000.
- К. Р. Поппер Логика и рост научного знания. — М.,1983.
- Tarski А. O ugrontowani v naukowej semantyki // Przegląd filozoficzny. — R.XXXIx (1936), — z.I.1936. — s.50-57.
- Н. И. Тюрин Введение в метрологию. — М.,1973.
- И. Ф. Шишкин Теоретическая метрология. — М.: Издательство стандартов, 1973.
- Popper K. R. Objective Knowlegde. An Evolutionary Approach.- Oxford, 1979.