|
Морацизин
Морацизин (англ. Moracizine, лат. Moracizinum, іноді Моріцизин[1]) — синтетичний антиаритмічний препарат, що є похідним фенотіазину[2][3], який може застосовуватися як перорально, так і парентерально.[4] Морацизин розроблений у колишньому СРСР в інституті фармакології Академії Медичних Наук СРСР під торговельною маркою «Етацизин»[5] у 70-х роках ХХ століття[6], та тривалий час застосовувався для лікування серйозних та небезпечних для життя шлуночкових аритмій[7] (у тому числі для лікування аритмій, викликаних передозуванням серцевих глікозидів[8]) як у колишньому СРСР, так і за його межами (схвалений FDA у 90-х роках ХХ століття[6]), проте був вилучений з фармакологічного обігу в 2007 році з міркувань безпеки.[9] Фармакологічні властивостіМорацизин — синтетичний антиаритмічний препарат, який не віднесений до якогось конкретного підкласу антиаритмічних препаратів І класу, оскільки він має властивості, притаманні препаратам як Іа, так і Ів і Іс підкласів.[4][5] Механізм дії препарату полягає у інгібуванні швидких натрієвих каналів[4] (але у меншому ступені, ніж інші препарати Іс підкласу — флекаїнід і пропафенон[6]). Морацизин має місцевоанестезуючу та мембраностабілізуючу активність; препарат також зменшує збудливість, швидкість проведення і автоматизм у зв'язку із сповільненням проведення імпульсів по провідній системі серця.[4] Морацизин також вкорочує потенціал дії кардіоміоцитів (подібно до препаратів підкласу Ів), що призводить до вкорочення ефективного рефрактерного періоду шлуночків[6], проте мало впливає на рефрактерний період передсердь, атріовентрикулярного вузла, а також лише незначно впливає на деполяризацію шлуночків. Морацизин не впливає на провідність у синоатріальному вузлі та на внутрішньопередсердну провідність, і тільки незначно впливає на тривалість синусового циклу та на час відновлення його активності.[4] Хоча морацизин знижує силу і швидкість скорочень міокарду (негативний інотропний ефект), при його застосуванні рідко спостерігалося прогресування серцевої недостатності.[6] Морацизин також має здатність зменшувати агрегацію тромбоцитів.[3][4] Морацизин тривалий час застосовувався для лікування як передсердних, так і шлуночкових аритмій, а також порушень ритму при наявності додаткових шляхів проведення імпульсу. При шлуночкових аритміях його ефективність була дещо вищою, ніж у препаратів підкласу Ів (лідокаїну, мексилетину), але нижчою, ніж препаратів класу Іс (пропафенону, етацизину, флекаїніду).[6] При клінічних дослідженнях морацизину, проведених на території США, спостерігалось збільшення смертності від неуточнених причин від 5,4 до 7,2 % при застосуванні препарату.[10] Хоча й не було доведено безпосереднього зв'язку смертності безпосередньо із застосуванням препарату, від застосування морацизину як антиаритмічного препарату відмовились більшість країн світу.[9] ФармакокінетикаМорацизин добре та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біоступність при пероральному прийомі становить лише 38 %), що пов'язано із ефектом першого проходження через печінку.[3] При парентеральному застосуванні біодоступність становить 100 %. Препарат майже повністю(на 95 %) зв'язується з білками плазми крові.[4] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 0,5—2 годин після перорального застосування.[3][4] Метаболізується препарат у печінці з утворенням 26 метаболітів, серед яких є як активні, так і неактивні.[3][4] Морацизин індукує власний метаболізм у печінці, а також частково включається у ентерогепатичну циркуляцію.[3][4] Виводиться препарат у вигляді метаболітів із переважно із жовчю, частково виводиться із сечею. Період напіввиведення етацизину становить 1,5—3,5 години[3][4] (може варіювати від 3 до 12 годин, а тривалість напіввиведення деяких метаболітів може бути ще вищою[6]), цей час може збільшуватися при печінковій та нирковій недостатності.[3][4] Показання до застосуванняМорацизин застосовувався при шлуночковій та надшлуночковій екстрасистолії, шлуночковій та надшлуночковій тахікардії, пароксизмах миготливої аритмії та при інтоксикації серцевими глікозидами.[3][4] При застосуванні морацизину спостерігались наступні побічні ефекти[3][4]:
ПротипоказиМорацизин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, синоатріальній блокаді II ступеня, AV-блокаді II—III ступеня (без наявності кардіостимулятора), блокаді правої ніжки пучка Гіса, що поєднується із блокадою одної з гілок лівої ніжки, внутрішньошлуночковій блокаді, хронічній серцевій недостатності II—III ступеня, важкій артеріальній гіпотензії, кардіогенному шоці, важкій нирковій або печінковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому віці.[3][4] Форми випускуМорацизин випускався у вигляді таблеток по 0,1; 0,25 та 0,3 г; та ампул по 2 мл 0,5 % розчину для парентерального застосування.[3] На 1 червня 2016 року в Україні не зареєстрований.[11] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
