Миргородський район (1923—2020)
Миргоро́дський райо́н — колишній район України в центральній частині Полтавської області України з адміністративним центром у місті Миргород, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. ГеографіяМиргородський район займає площу в 1,53 тис. км². і є 4-м за цим показником в Полтавській області. Кількість населення становить 38 тис. осіб. Сільськогосподарські угіддя займають 124, 5 тис. га, причому на ріллю припадає 97,7 тис. га, на ліси та лісовкриті площі — 17, 8 тис. га, площа водного дзеркала — 2,1 тис. га. Територією району протікає 6 річок, найбільші з них: Псел, що протягся на 39 км, та Хорол, що тягнеться впродовж 91 км. Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні. Адміністративно-територіальний поділПромисловістьРайон багатий на корисні копалини. В межах району виявлені нафта, газ, буре кам'яне вугілля, торф, кам'яна сіль. Одним із перших нафто-газоконденсатних родовищ було Великосорочинське. Будівельні матеріали представлені запасами гіпсу, пісковика, каоліновими і гончарними глинами, гравієм, що залягають на першій надпойменній терасі річки Псел між Великими Сорочинцами і Матяшівкою. НаселенняРозподіл населення за віком та статтю (2001)[1]:
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миргородського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,86% (проголосували 17 727 із 26 915 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,37% (9 639 виборців); Олег Ляшко — 15,63% (2 770 виборців), Юлія Тимошенко — 13,47% (2 387 виборців), Анатолій Гриценко — 3,80% (674 виборців), Сергій Тігіпко — 2,72% (483 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,17%.[3] ВладаПам'яткиПерсоналії
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia