Микола Галянт

Слуга Божий
о. Микола Галянт
Народився26 листопада 1875(1875-11-26)
Кути, Золочівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер17 вересня 1945(1945-09-17) (69 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
·загинув у катівнях НКВД
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 Українська РСР
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященник
Alma materДержавна гімназія імені Юзефа Коженьовського у Бродах, Львівська духовна семінарія Святого Духа і богословський факультет Львівського університетуd
Посадаканцлер Митрополичої консисторії УГКЦ;
член УГВР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галянт.

Мико́ла Галя́нт (прізвище також Ґалянт; 26 листопада 1875, Кути[1] — 17 вересня 1945, Львів) — український греко-католицький священник, гімназійний катехит і референт (канцлер) Митрополичої консисторії УГКЦ у Львові, почесний крилошанин, член УГВР. Слуга Божий.

Біографія

Народився 26 листопада 1875 року в с. Кути Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області) в сім'ї Семена Галянта і його дружини Євдокії з дому Масло. Мав трьох братів Степана, Івана та Андрія. Навчався в сільській школі і Бродівській гімназії (іспит зрілості склав 14 липня 1896), після якої вступив до Львівської греко-католицької семінарії і продовжив навчання на богословському факультеті Львівського університету (абсолюторіум склав 25 липня 1900)[1]. 4 вересня 1900 року одружився з Юлією Євгенією Гутковською[2], дочкою о. Якова Гутковського, пароха Ожидова, а 23 вересня того ж року отримав ієрейські свячення[1].

Після свячень отець Микола Галянт короткий час був сотрудником у селах Полюхів і Конюхи, а з 1901 року — адміністратором парафії в селі Лешнів на Львівщині, де заснував читальню «Просвіти». Катехит народних і виділових шкіл у Львові (1903—1908) і сотрудник у церкві Параскеви П'ятниці. Катехит у Стрийській гімназії (1908—1918), парох у Корчині (1921—1924), вчитель у Львівській гімназії та сотрудник церкви св. Петра і Павла (1927—1929). У 1929 році призначений канцлером митрополичої консисторії і сотрудником при архикатедральному храмі св. Юра (до 1933)[3].

В часи німецької окупації з ініціативи митрополита Андрея була створена група надійних осіб: священників, мирян, монахів, які поряд з їхньою безпосередньою роботою займалися організацією переховування євреїв. Насамперед це були духовні особи, які працювали у резиденції Шептицького: його секретар о. Володимир Грицай, керівник канцелярії Микола Галянт, ігумен монастиря студитів Климентій Шептицький — брат митрополита Андрея, парафіяльні священники, чернечі спільноти студитів, василіян.

11—15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині відбулися Установчі збори Української Головної Визвольної Ради — підпільного парламенту і уряду України, в яких Микола Галянт не зміг взяти участі, але був обраний членом УГВР. А невдовзі, Микола Галянт брав участь в організації похорону Митрополита Андрея Шептицького, який помер 1 листопада 1944 року у Львові.

Заарештований більшовиками 25 липня 1945 року. Основою для арешту послужили матеріали про його активний виступ проти возз'єднання церков, зокрема проти Костельника[4]. Загинув від тортур у підвалах львівського НКВС 17 вересня 1945 року.

Пам'ять

27 червня 2001 року під час пастирського візиту в Україну Папа Іван Павло ІІ проголосив у Львові 27 українських мучеників за віру блаженними. Це дало поштовх Місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ» розпочати нові процеси. Станом на 2010 рік Місія займається процесом беатифікації 45 новомучеників, серед них є і отець Микола Галянт.

Примітки

  1. ↑ а б в ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 143: Особова справа священика Ґалянта Миколи, арк. 1 — Анкета.
  2. ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 143: Особова справа священика Ґалянта Миколи, арк. 5 — Свідоцтво вінчання.
  3. ↑ Galjant Mykola // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 114. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  4. ↑ Док. № 15 — Доповідна записка Львівського обкому КП(б)У про хід ліквідації Української греко-католицької церкви від 5 вересня 1945 [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // Реабілітовані історією. Львівська область. Книга перша. — Львів: «Астролябія», 2009. — С. 235.

Посилання

Джерела

  • Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
  • Літопис УПА. т.8. Торонто 1989 — Львів 1995.