Метробудівників (станція метро, Харків)
«Метробудівників» (у 2000—2016 — «Метробудівників імені Г. І. Ващенка») — 22-га станція Харківського метрополітену. Кінцева станція Олексіївської лінії, розташована після станції «Захисників України». Відкрита 6 травня 1995 під назвою «Метробудівників». У липні 2000 станція була перейменована в «Метробудівників імені Г. І. Ващенка». 17 травня 2016 року рішенням Харківської обласної державної адміністрації станції було повернено початкове найменування[1]. Станція, коли була перспективною, на схемах мала обозначення під условною назвою «Плеханівська»[2] за найменуванням вулиці, на якій розташовувались виходи зі станції (нині вулиця Георгія Тарасенка). Технічна характеристикаКолонна трипрогінна мілкого закладення з острівною прямою платформою. Споруджена зі збірних залізобетонних конструкцій на монолітному підмурівку. Шість ескалаторних стрічок (по три з кожного боку) ведуть з центрального залу станції у величезний вестибюль, розташований прямо над платформою. Ескалатори сходяться до центру вестибюля, де починається підземний перехід на станцію «Спортивна» Холодногірсько-Заводської лінії, а з боків від ескалаторів розташовані АКП двох виходів самої станції. Службові приміщення знаходяться на балконах над колійними ділянками центрального залу. Колійний розвитокОдин з чотирьох тупиків станції з'єднаний одноколійною ССГ до станції «Проспект Гагаріна» Холодногірсько-Заводської лінії . ОздобленняСтіни основних пасажирських приміщень оздоблено білим і сірим мармуром, підлога — полірованими плитами граніту. На колійних стінах застосовані металоемалеві плитки зеленого кольору в комбінації з пластмасовими елементами. Підлога пішохідних елементів — мозаїчні, стіни покриті керамічною плиткою. Пересадка та вихід у містоПересадка на станцію Спортивну Холодногірсько-заводської лінії. Пересадний вузол має складну систему підземних переходів, в переході у напрямку від станції «Спортивна» до станції «Метробудівників» знаходиться тристрічковий ескалатор. Розташована на розі вулиць Георгія Тарасенка та Дмитра Коцюбайла. Галерея
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia