Матріархат
Матріарха́т (лат. mater і грец. άρχη, «влада матері», також матріархальна система, устрій, лад) — суспільний устрій, де домінують жінки в сім'ї, суспільстві, державі. У гуманітарно-суспільних науках система відносин, у якій жінка відігравала б таку роль[1]. За застарілими гіпотезам, був характерний для первісного суспільства, у розвинених соціумах поступився патріархату. Згідно з численними науковими працями, зокрема в царині жіночої історії[2] та гендерних студій, в історії людства не доведено жодного достовірно відомого з яких-небудь надійних джерел матріархального суспільства[3][4][5][6][7][8][9]. Соціологічний вимірМатріархат — це соціальна система, в якій жінки займають основні владні позиції в ролі політичного керівництва, морального авторитету в створенні соціальних привілеїв, сімейних відносинах та контролю над власністю, при конкретному виключенні чоловіків, принаймні в значній мірі. Це поняття застосовуються в англійській мові загально, проте, деякі визначення, специфічні для дисциплін антропології та фемінізму, у деяких відношеннях відрізняються за трактуванням. Матріархат можуть плутати з матрилінійними, матрилокальними[en] та матрифокальними суспільствами. Існують мало поширені погляди, що будь-яка непатріархальна система має бути матріархальною, що охоплює гендерно рівноправні системи (наприклад, Пеґґі Рівз Сандай сприяє переосмисленню та повторному введенню слова «матріархат», особливо стосовно сучасних матрилінійних громад, таких як мінангкабау в Індонезії)[10], але більшість академічних вчених строго відрізняють їх від власне матріархальних. Більшість антропологів стверджують, що не існує відомих антропологічних суспільств, однозначно матріархальних, але дехто вважає, що існують або можуть існувати винятки. Феміністичний вимірМатріархальна утопія широко досліджувалась феміністичною науковою фантастикою, феміністичною літературою загалом. За словами Тінеке Віллемсен «Це феміністична утопія, буде описано місця, де жінки хотіли б жити… тип феміністичних утопій, один із поглядів від феміністок, які підкреслюють відмінності між жінками та чоловіками. Вони схильні сформулювати свій ідеальний світ з точки зору суспільства, де жіночі позиції кращі, ніж чоловічі. Існують різні форми матріархату або навіть утопія, яка нагадує грецький міф про амазонок…». Вона розвинула кілька сучасних утопій, в яких жінки є абсолютними автократками[11]. В сучасній теорії фемінізму поняття матріархату є одним з варіантів зміни сучасної соціальної моделі, особливо яскраво прописано у радикальному та лесбійському сегменті фемінізму[12][13] через практики відособлення від чоловіків та скорочення взаємодій з ними (лесбійський сепаратизм), а також через здобуття жінками реальної політичної влади та розширення прав (від суфражизму до гендерних квот). Історія
За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) основними заняттями населення були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство, причому збиральництвом займалися жінки, мисливством — чоловіки, а рибальством — одні й другі. Це було основою для рівноправного становища жінки й чоловіка в суспільстві. Розвинутий матріархат характеризувався високим становищем жінки в суспільстві. Основними галузями господарства було мотичне землеробство, досить розвинуте рибальство, розведення свійських тварин. Осередком матріархального суспільства була материнська сім'я — велика група (200—300 людей) близьких родичів по жіночій лінії. Найстаршою у сім'ї була старша жінка (або бабуся), тому що діти кожного покоління не знали свого батька і жили без нього. Ці сім'ї були господарськими одиницями. З них складався материнський рід, який колективно володів родовою общинною землею. На чолі материнського роду була старша жінка старшої в роді сім'ї. В межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов'язаний шлюбними відносинами з іншим родом (так звана дуальна екзогамія). Згодом дуальна організація (зародок племені) переросла у фратріальну (поділ племені на дві половини, що складалися кожна з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокальне поселення), зберігався груповий шлюб. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. З розвитком матріархального роду дислокальні поселення замінювалися матрилокальними. Подальший розвиток продуктивних сил зумовив перехід до патріархальної організації родового суспільства, у той час виник парний шлюб. Примітки
Див. такожДжерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Матріархат
|
Portal di Ensiklopedia Dunia