Марсіанський солСол (слово запозичене з латинського слова sol — «сонце») — синодична доба на планеті Марс, тобто марсіанська доба. Сол — це видимий інтервал між двома послідовними поверненнями Сонця до того самого меридіана (за істинним місцевим часом), який бачив би спостерігач на Марсі. Це одна з кількох одиниць вимірювання часу на Марсі. Сол трохи довший за земну добу: він приблизно дорівнює 24 год 39 хв 35 с. Марсіанський рік дорівнює приблизно 668 солам, що еквівалентно приблизно 687 земним дням[1] або 1,88 земного року. Сол як одиниця вимірювання був прийнятий у 1976 році під час місії «Вікінг». Він є одиницею вимірювання часу, яку використовує переважно агенція НАСА, — зокрема, коли планує місії марсоходів[2][3]. ТривалістьСередня тривалість циклу день плюс ніч на Марсі — тобто марсіанської доби — становить 24 год 39 хв 35,244 с[3], що еквівалентно 1,02749125 земної доби[4]. Сидеричний період обертання Марса — тобто його обертання відносно нерухомих зір — становить 24 год 37 хв 22,66 с[4]. Сонячна доба триває довше, оскільки Марс обертається навколо своєї осі в тому ж напрямку, що й навколо Сонця, рухаючись своєю орбітою[5]. Сол у хронології апарата, що сідає на МарсКоли посадковий модуль космічного корабля НАСА починає роботу на Марсі, кількість солів (марсіанських діб), що проходять, визначається простим арифметичним підрахунком. У місіях «Вікінг-1», «Вікінг-2», «Фенікс», «К'юріосіті», InSight, «Персеверанс» доба в момент приземлення рахувалася як «сол 0». Натомість у місіях Mars Pathfinder, а також для марсоходів місії Mars Exploration Rover — «Спіріт» і «Оппортьюніті» — доба приземлення рахувалася як «сол 1»[6]. Узагалі кажучи, те, як рахуватиметься перша доба посадкового апарата на Марсі — як сол 0 чи як сол 1, — визначалося тим, у яку добу починалися його «значущі» або «корисні» операції[3], тому посадкові апарати, які приземлялися наприкінці марсіанської доби, почали відлік від сола 0, а ті, які приземлилися вранці, — від сола 1. Хоча агенція НАСА двічі відправляла на Марс пари посадкових апаратів, не докладалося жодних зусиль, щоб якось синхронізувати підрахунок солів для посадкових апаратів у кожній парі. Тому, наприклад, хоча марсоходи «Спіріт» і «Оппортьюніті» працювали на Марсі одночасно, у кожного з них був власний «сол 1», тому їхні календарі розійшлися приблизно на 21 сол. ТермінологіяУ 2003 році члени марсіанської команди НАСА, які керували марсоходами «Спіріт» і «Оппортьюніті», придумали спеціальний термін для позначення попереднього сола — yestersol: це англійське yesterday («вчора»), у якому замість day вжито sol[7]. Невдовзі термін набув популярності: його підхопили й використовували ЗМІ[8]. Інші неологізми:
У 2012 році спеціалісти НАСА з планування місій почали вживати також термін soliday (sol + holiday), яким позначали вихідні дні, які виникали через розбиття марсіанського часу на інтервали або синхронізацію розкладів обслуговування марсіанських місій[10]. Зіставлення часу на Землі й на МарсіЗ огляду на потенційно можливу колонізацію Марса постало запитання: як перетворити перевести соли у стандартний земний час. У науково-фантастичній «Марсіанській трилогії» Кіма Стенлі Робінсона поселенці з Марса користуються традиційними земними годинниками, які опівночі припиняють відлічувати час на 39 хвилин 40 секунд, а потім відновлюють відлік. Так виникає щось на кшталт «високосної години», яка компенсує різницю в часі між солом і земною добою. Цей же метод раніше пропонував Філіп Дік у своєму романі «Марсіанський зсув часу» (1964). Один невеликий годинниковий магазин створив для місії «Спіріт» механічні годинники для екіпажу місії, які відображали час на Марсі з різницею не більше 10 секунд на земну добу[11]. У 2022 році повідомлялося, що виробник годинників Omega почав продавати громадськості гібридні аналогово-цифрові годинники[12]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia