Антоніаді (марсіанський кратер)

Антоніаді
фр. Antoniadi
21°23′ пн. ш. 60°50′ сх. д. / 21.38° пн. ш. 60.83° сх. д. / 21.38; 60.83
Небесне тілоМарс
Типметеоритний
Діаметр400 км
ЕпонімЕжен Мішель Антоніаді
Назву затверджено1973
У базах даних
GPN
Антоніаді (Марс)
Антоніаді
Антоніаді
CMNS: Антоніаді у Вікісховищі

Антоніаді (грец. Αντωνιάδης, фр. Antoniadi) — це метеоритний кратер на рівнині Syrtis Major Planum, Марс, розташований за координатами 21,5° пн. ш., та 299,2° зх. д. Його діаметр становить приблизно 400 км. Кратер був названий на честь грецького астронома Ежена Мішеля Антоніаді (1870–1944), який більшу частину свого життя провів у Франції.[1]

Існують докази того, що територією кратера Antoniadi колись протікали річки, а також містилися озера.[2]

Інвертований рельєф

Деякі місця на Марсі мають інвертований рельєф. Інвертовані канали формуються як наслідок накопичення відкладів, які з часом зазнають цементування мінералами. Так, канали «вгризаються» шляхом ерозії у поверхню, потім дно покривається відкладами, відклади з часом цементуються і утворюють дуже міцний, відпорний на ерозію шар. Як наслідок, у таких випадках ложе річки стає височиною, а не долиною, якщо порівнювати з рештою території. Інвертування рельєфу каналів древніх потоків може бути спричинене також відкладеннями великого каміння на дні каналу. В будь-якому випадку, ерозія матиме сильний вплив лише на навколишній ландшафт, тоді як старе ложе річки залишиться майже неторкнутим, оскільки є відпорним на ерозію, а як результат — височітиме у вигляді кряжу над рештою території. Знімок кратера Антоніаді нижче, виконаний камерою HiRISE, демонструє звивисті кряжі, які насправді є старими каналами потоків, що зазнали інвертування рельєфу.[3]

Галерея

Примітки

  1. Антоніаді (марсіанський кратер). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  2. (англ.)Inverted Dendritic Stream Channels in Antoniadi Crater. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 вересня 2014.
  3. (англ.)Sinuous Ridges Near Aeolis Mensae. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.

посилання