uk %D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BE (%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

село Маніно
Манино
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Муніципальний район	Калачіївський
Поселення	Манінське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	20215824001
Код ЗКТМО:	20615424101
Основні дані
Населення	2409
Площа	21.505 км²
Поштові індекси	397640, 397641
Телефонний код	+7 47363
Географічні координати:	50°29′19″ пн. ш. 41°22′42″ сх. д. / 50.488611111111° пн. ш. 41.378333333333° сх. д.
Часовий пояс	UTC+4
Висота над рівнем моря	225 м
Водойма	р. Маніна
	Мапа
	; Маніно

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маніно.

Маніно (рос. Манино) — село Калачіївського району Воронізької області. Адміністративний центр Манінського сільського поселення.

Населення становить 2409 осіб за переписом 2010 року, (1073 чоловічої статі та 1336 — жіночої), 2737 осіб 2005 року.

Географія

Село Манино знаходиться на Калачської височині на сході Калачіївском району і межує з Волгоградською областю. Площа села 21 505 га. Максимальна висота 225 м над рівнем моря. В низині протікає річка Манина.

Розташоване між двома крейдяними горами: Висла зі сходу і Лиса із заходу, віддалені одна від одної на 3 км, а між ними - рівна долина, схожа на трикутник. Площа цієї долини приблизно 10 км². Село багате покладами крейди, глини і піску.

Історія

Село засноване в 40-ті роки XVIII століття, українськими козаками Острогозького слобідського (черкаського) козацького полку,як слобода Манина. Спочатку слобода належала до Калачіївської сотні Острогозького полку. За наказом Катерини Другої, в 1765 році, слідом за Гетьманщиною, козацьке адміністративне самоврядування Слобідської України було також ліквідовано, після чого слобода увійшла до Міловського комісарства Острогозької провінції Слобідської України. З 1779 року в Богучарський повіті Воронезького намісництва.

За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 4976 осіб (2383 чоловічої статі та 2593 — жіночої), налічувалось 656 дворових господарств, існувала православна церква^[1].

Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Манінської волості мешкало 6389 осіб, налічувалось 895 дворових господарств, існували 2 православні церкви, 2 поштові станції, аптека, 7 лавок, 2 шкіряних заводи, 70 вітряних млинів, відбувалось 6 ярмарків на рік^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6495 осіб (3305 чоловічої статі та 3190 — жіночої), з яких 6491 — православної віри^[3].

За даними 1900 року у слободі мешкало 6819 осіб (3671 чоловічої статі та 3148 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 1082 дворових господарств^[4].