Маній Емілій Мамерцін

Маній Емілій Мамерцін
лат. M'. Aemilius Mam.f.M.n. Mamercinus
Ім'я при народженні	Manius Aemilius Mamercinus
Народився	невідомо Стародавній Рим
Помер	невідомо невідомо
Громадянство	Римська республіка
Місце проживання	Рим
Діяльність	політик, військовий і державний діяч
Суспільний стан	патрицій[1]
Посада	консул
Термін	410 рік до н. е.
Рід	Емілії
Батько	Мамерк Емілій Мамерцін
Мати	невідомо[2]
Брати, сестри	Луцій Емілій Мамерцін (військовий трибун з консульською владою 389 року до н. е.)[2]

Ма́ній Емі́лій Мамерці́н (лат. Manius Aemilius Mamercinus; V століття до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 410 року до н. е., триразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 405, 403 і 401 років до н. е.

Біографічні відомості

Походив з патриціанського роду Еміліїв. Його батьком був Мамерк Емілій Мамерцін, військовий трибун з консульською владою 438 року до н. е., триразовий диктатор у 437, 434 і 426 роках до н. е.

Цензорство

415 року до н. е. його було обрано цензором. Про подробиці діяльності на цій посаді відомостей немає.

Консульський термін

410 року до н е. його було обрано консулом разом з Гаєм Валерієм Потітом Волузом. Цієї каденції консули незважаючи на спротив народного трибуна Марка Мененія виконували свої функції. Зокрема Гай Валерій провів вдалі бойові дії проти вольськів і еквів, захопив латинське місто Карвенто. Маній Емілій імовірно займався функціями постачання армії.

Перша трибунська каденція

405 року до н. е. його було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Титом Квінкцієм Капітоліном Барбатом, Луцієм Фурієм Медулліном, Гаєм Юлієм Юлом, Авлом Манлієм Вульсоном Капітоліном і Квінтом Квінкцієм Цинціннатом. Тоді Римська республіка вела війни проти міст-держав Вейї, Капена, а також з вольсками і фалісками. Римські війська з успіхом воювали того року проти Вейї, які марно намагалися підняти велику кількість етруських міст проти римлян. Вейянці були зрештою оточені римлянами і запросили миру.

Друга трибунська каденція

403 року до н. е. його було обрано вдруге військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Марком Квінтілієм Варом, Гнеєм Корнелієм Коссоом, Луцієм Валерієм Потітом, Аппієм Клавдієм Крассом Інрегілленом і Марком Фурієм Фузом. Під час цієї каденції ці трибуни, за виключенням Аппія Клавдія, займалися облогою міста Вейї. Водночас вони забезпечили невтручання в цю війну інших етруських міст. Протягом року тривали численні бойові зіткнення, навіть вперше в історії Римської республіки армія їх проводила взимку. Втім вони не принесли позитивного результату римлянам. Це спричинило конфлікт з народними трибунами, які вважали, що таким чином патриції тримають поза межами політичної боротьби багато воїнів-плебеїв, які не повернулися взимку до своїх осель. Лише вилазка вейянців призвела до зменшення напруги конфлікту.

Третя трибунська каденція

401 року до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Цезоном Фабієм Амбустом, Луцієм Юлієм Юлом, Марком Фурієм Каміллом й знову з Луцієм Валерієм Потітом і Гнеєм Корнелієм Коссом. Цього року трибуни з військами відбили втрачений за рік до того римський військовий табір під Вейями.

Про подальшу долю Манія Емілія Мамерціна відтоді відомостей немає.

Джерела

• Fasti Capitolini (лат.)
• Тит Лівій, Ab Urbe Condita, IV, 4, 52, 61; V, 1, 3-7, 10, 12. (лат.)
• William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 p. 910 (англ.)

1. Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489
2. http://www.strachan.dk/family/aemilius.htm