Майоров Євген Олександрович

Євген Майоров
Майоров Євген Олександрович
Файл:Евгений Майоров.jpg
Загальна інформація
Громадянство Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження11 лютого 1938(1938-02-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть10 грудня 1997(1997-12-10) (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
·бічний аміотрофічний склероз Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертібічний аміотрофічний склероз Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст172 см
Alma materРосійський державний технологічний університет імені К. Е. Ціолковськогоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Вид спортухокей
КомандаСпартак Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль «За трудову відзнаку» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці»
заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Хокей (чоловіки)
Зимові Олімпійські ігри
Золото Інсбрук 1964 хокей з шайбою
Чемпіонати світу
Бронза Швейцарія 1961
Золото Швеція 1961
Золото Інсбрук 1964 [1]
Зовнішні зображення
[http://dkhramov.dp.ua/uploads/Dne/GeorgijSurkov/ivanitskij.jpg На фото праворуч: Олександр Іваницький, Євген Майоров, Георгій Сурков

Євген Олександрович Майоров (11 лютого 1938(1938-02-11) Редагувати інформацію у Вікіданих, Москва Редагувати інформацію у Вікіданих — 10 грудня 1997(1997-12-10) Редагувати інформацію у Вікіданих, Москва Редагувати інформацію у Вікіданих) — радянський хокеїст, нападник, спортивний коментатор ЦТ. Заслужений майстер спорту СРСР (1963).

Біографія

Брат-близнюк Бориса Майорова. Виступав за «Спартак» Москва (1956—1967).

У «Спартаку» та у збірній СРСР Євген Майоров виступав у ланці з Борисом Майоровим та В'ячеславом Старшиновим, ця трійка була однією з найсильніших у радянському хокею 1960-х років[2].

У 1958—1959 роках також грав і за клубну команду футбольного «Спартака». У 1961—1962 роках провів 2двігри в чемпіонаті дублюючих складів за футбольний «Спартак». Закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут (1963).

У 1967—1968 роках — старший тренер «Спартака», з яким став другим призером чемпіонату СРСР 1968 року. У 1968—1969 роках грав за ТУЛ «Вехмайстен Урхейліят» (Фінляндія) — 16 ігор, 2 шайби.

З кінця 1960-х років працював спортивним коментатором на телебаченні. Член КПРС із 1969 року. З 1972 по 1976 рік — директор СДЮСШОР «Спартак» (Москва).

З 1979 року — спортивний тележурналіст. Член Спілки журналістів СРСР.

З 1992 по 1994 рік працював коментатором хокейних трансляцій на 1-му каналі РДТРК «Останкіно», звідки згодом (у квітні 1994 року) перейшов до спортивної редакції телекомпанії НТВ, що незадовго до того виникла[3][4].

Останні роки життя (1994—1997) працював коментатором футбольних та хокейних трансляцій, а також ведучим та керівником деяких спортивних телепередач на телеканалах НТВ та «НТВ-Плюс Спорт»[5][6]. Був ініціатором проведення в 1996 році першого конкурсу спортивних коментаторів на «НТВ-Плюс», в результаті якого до редакції телекомпанії працевлаштувалися багато нині відомих сучасних російських телекоментаторів[7]. Разом із Дмитром Рижковим працював над хокейною програмою на НТВ[8][9].

10 грудня 1997 року помер на 60-му році життя після тривалої хвороби моторних нейронів (бічний аміотрофічний склероз). Похований на Ваганьківському цвинтарі.

1998 року Євгену Майорову посмертно присуджено телевізійну премію ТЕФІ в номінації «Найкращий спортивний коментатор року»[10].

Досягнення та нагороди

Фільмографія

Євген Майоров знімався у 1969 році у дитячому художньому фільмі «Таємниця залізних дверей» та зіграв самого себе.

Примітки

  1. Чемпіонат проводився у рамках Олімпійського хокейного турніру.
  2. Тридцать три тройки. Часть третья — Хоккей — Sports.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2022.
  3. Как в 90-х показывали хоккей на ТВ: финал Кубка Стэнли с Буре шёл на РТР, а у Первого не было денег на матчи сборной. Sports.ru. 3 липня 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 2 січня 2022.
  4. Ни "Колобка" вам, ни Сукачёва... (PDF). Российская газета. 15 квітня 1994. Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2021. Процитовано 2 січня 2022. Мощную атаку на главных конкурентов — "Останкино" и РТ — предпринимает НТВ в лице своей студии спортивных передач. Количество и качество подготовленных на студии программ весьма впечатляет. <...> Передачи, которые будет вести Евгений Майоров, продлятся до начала мирового первенства в Америке
  5. Евгений Майоров всё выиграл в хоккее и стал большим комментатором. Он нашёл и воспитал Розанова. Sports.ru. 16 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2022.
  6. Умер Евгений Майоров. Коммерсантъ. 11 грудня 1997. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 2 січня 2022.
  7. «НТВ-Плюс» даёт шанс. Известия. 11 квітня 2007. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 2 січня 2022.
  8. ДМИТРИЙ ФЁДОРОВ: «15-ЛЕТНИЙ ОВЕЧКИН СПРАШИВАЛ, ПОД КАКУЮ РУКУ МНЕ ПАСОВАТЬ». ХК Адмирал. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 2 січня 2022.
  9. Монитор. Майоров в хоккее генерал. Красная звезда. 28 січня 1995. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 2 січня 2022.
  10. Победители конкурса «ТЭФИ—1998». Фонд «Академия российского телевидения». Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 12 травня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Література

  • Майоров Евгений Александрович // Олимпийская энциклопедия / Павлов С. П.. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 415 с.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia