Мадлен (випічка)

Мадлен
Походження Франція і  Іспанія

Мадлен (фр. madeleine) — французьке бісквітне тістечко невеликого розміру, зазвичай у формі морських гребінців[1].  Походить із округу Коммерси. Ця випічка має великий успіх у Франції і Європі загалом.

Тісто, замішане на харчовій соді з борошна, цукрової пудри, яєць, вершкового масла і рома, за допомогою шприца викладають на спеціальну деку з фігурними поглибленнями.

Найбільш поширена версія походження цього тістечка пов'язана з ім'ям титулярного короля Польщі і останнього герцога Лотарингії в 1737—1766 рр. — Станіслава Лещинського (1677-1766). В 1755 році Лещинський давав урочистий обід у своєму замку в Коммерси (Лотарингія), однак перед прийомом йому повідомили, що між інтендантом і кухарем сталася сварка, в результаті якої кухар звільнився і пішов, не приготувавши десерту. Служниця Мадлен Польмьє (Madeleine Paulmier) запропонувала приготувати тістечка за рецептом своєї бабусі. Тістечко виявилося надзвичайно смачним, і нову страву назвали на честь служниці[2][3][4].

Своєю всесвітньою популярністю «мадленки» зобов'язані роману Марселя Пруста «На Сваннову сторону» (першим у циклі з семи романів «У пошуках утраченого часу»). В одній з найвідоміших сцен світової літератури головний герой занурює тістечко до чаю — і на сотні сторінок переноситься в дитинство, з яким у нього навічно асоціюється смак цього тістечка. Андре Моруа пов'язує це з дитячими автобіографічними спогадами самого письменника[5]. У французькій мові вираз «мадленка Пруста» перетворився на метафору, що означає «смак дитинства».

Примітки

  1. Antoine Beauvilliers. The art of French cookery(англ.)
  2. Ромовая баба - десерт бабушки королей из королевской булочной. ИноСМИ.Ru (рос.). 29 грудня 2012. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 8 жовтня 2017.
  3. Кулинарная энциклопедия. Том 18. Л-М (Логанова ягода – Малосольные огурцы). — Litres, 2017-09-05. — 336 с. — ISBN 9785040537150.
  4. Larousse gastronomique, 2007.
  5. Андре Моруа. От Монтеня до Арагона. Марсель Пруст (рос.). 17v-euro-lit.niv.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.

Посилання