Ліндблад (місячний кратер)
Кра́тер Лі́ндблад (лат. Lindblad) — великий стародавній метеоритний кратер у північній приполярній частині зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь шведського астронома Бертіла Ліндблада (1895—1965) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у нектарському періоді[1]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратери Ньєпс[en] й Меррілл на заході північному заході; кратер Бріаншон на північному сході; кратер Кремона на південному сході і кратер Нетер на заході південному заході[2]. Селенографічні координати центру кратера 70°02′ пн. ш. 99°13′ зх. д. / 70.03° пн. ш. 99.22° зх. д., діаметр 59,4 км[3], глибина 2,7 км[1]. Кратер Ліндблад має циркулярну форму й зазнав значних руйнувань. Вал згладжений і перекритий безліччю маленьких кратерів, східна частина валу перекрита сателітним кратером Ліндблад F (див. нижче), внутрішній схил гладкий. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1260 м[1], об'єм кратера становить близько 3800 км³[1]. Дно чаші є відносно рівним, у північно-східній частині знаходяться залишки невеликого кратера, у південній частині розташовується група дрібних кратерів. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|