Лейбніц (місячний кратер)
Кра́тер Ле́йбніц (лат. Leibnitz) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь німецького філософа, логіка, математика, механіка, фізика, юриста, історика, дипломата, винахідника і мовознавця Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році[1]. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[2]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Обручев[en] на заході; кратер Томсон[en] на заході північному заході; кратер Біркеланд[en] на північному заході; кратер Левенгук[en] на півночі північному сході; кратер Девіссон[en], що перекриває східну ділянку валу кратера Лейбніц; кратер Фінсен[en], що перекриває південно-східну ділянку валу кратера Лейбніц; кратер Фон Карман на півдні і кратер Орем[en] на південному заході. На захід північний захід від кратера Лейбніц знаходиться Море Мрії[4]. Селенографічні координати центру кратера 38°14′ пд. ш. 179°21′ сх. д. / 38.24° пд. ш. 179.35° сх. д., діаметр 237 км[1], глибина 3,1 км[2]. Кратер Лейбніц має полігональну форму й зазнав значних руйнувань. Вал згладжений, у східній та південно-східній частина змінений кратерами Девіссон і Фінсен відповідно. Внутрішній схил є відносно вузьким, зберіг залишки терасоподібної структури. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 2120 м[2]. Більша частина чаші кратера є рівною, затоплена темною базальтовою лавою, за виключенням пересіченої південно-східної частини покритої породами, викинутими при утворенні кратера Фінсен. Поверхня чаші відзначена світлими променями, у південно-східній частині знаходяться залишки великого кратера, у західній частині чаші розташовуються помітні сателітні кратери Лейбніц R і Лейбніц X (див. нижче). Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|