Фон Карман (місячний кратер)

Характеристики кратера
Фон Карман
Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.
Координати44°27′ пд. ш. 176°15′ сх. д. / 44.45° пд. ш. 176.25° сх. д. / -44.45; 176.25
Діаметр186,4 км
Глибина3,030 км
Довгота ранкового
термінатора		188°
ЕпонімТеодор фон Карман
Фон Карман. Карта розташування: Місяць
Фон Карман
Фон Карман

Фон Ка́рман (лат. Von Kármán) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь американського інженера і фізика угорського походження, фахівця в галузі аеродинаміки та аеронавтики Теодора фон Кармана (1881—1963); й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[1].

Опис кратера

Околиці кратера Фон Карман. Фрагмент мапи зворотного боку Місяця[2].

Найближчими сусідами кратера є кратер Орем[en] на північному заході; кратер Лейбніц на півночі; кратер Фінсен[en] на північному сході; кратер Альдер[en] на південному сході; кратери Бойль[en] і Гесс[en] на півдні і кратер Кеджорі[en] на південному заході[3]. Селенографічні координати центру кратера 44°27′ пд. ш. 176°15′ сх. д. / 44.45° пд. ш. 176.25° сх. д. / -44.45; 176.25, діаметр 186,4 км[4], глибина 3 км[5].

Кратер Фон Карман має форму, близьку до круглої та зазнав значних руйнувань; північну частину кратера перекриває вал і породи викинуті при утворенні кратера Лейбніц. Вал згладжений і перекривається безліччю кратерів різних розмірів. До південно-східної частини валу прилягає сателітний кратер Фон Карман L (див. нижче), що має форму вісімки. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1870 м[5]. Дно чаші затоплене базальтовою лавою, плоске (за виключенням пересіченої північної частини) має альбедо нижче, ніж навколишня місцевість. У центрі чаші розташований масивний центральний пік, якому 4 лютого 2019 року Міжнародний астрономічний союз дав назву Mons Tai на честь гори Тайшань[6].

Дослідження

3 січня 2019 року вперше на зворотному боці Місяця, у кратері Фон Карман, здійснила посадку китайська АМС «Чан'е-4» з місяцеходом «Юйту-2»[7]. Станом на 2022 рік «Юйту-2» продовжував дослідження, встановивши рекорд з тривалості роботи серед місяцеходів, подолавши по поверхні Місяця понад 1 км та зробивши багато цікавих знахідок.

Сателітні кратери

Фрагмент мапи LAC-119.
Фон Карман Координати Діаметр, км
L 47°50′ пд. ш. 177°54′ сх. д. / 47.83° пд. ш. 177.9° сх. д. / -47.83; 177.9 (Фон Карман L) 28,8
M 49°26′ пд. ш. 174°57′ сх. д. / 49.44° пд. ш. 174.95° сх. д. / -49.44; 174.95 (Фон Карман M) 219
R 46°02′ пд. ш. 170°47′ сх. д. / 46.03° пд. ш. 170.78° сх. д. / -46.03; 170.78 (Фон Карман R) 25,8

Див. також

Примітки

  1. ↑ Опис кратера на сайті The Moon-Wiki. Процитовано 19 листопада 2022.
  2. ↑ Мапа зворотного боку Місяця (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  3. ↑ Кратер Фон Карман на мапі LAC-119 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 6 липня 2020.
  4. ↑ Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  5. ↑ а б в Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  6. ↑ IAU Names Landing Site of Chinese Chang’e-4 Probe on Far Side of the Moon. IAU. 15 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  7. ↑ China successfully lands Chang'e-4 on far side of Moon. The Planetary Society (англ.). Процитовано 27 серпня 2024.

Посилання