Таласоїд

Кратер Корольов — типовий приклад таласоїда[1]

Таласоїд[2] (англ. thalassoid, рос. талассоид — «мореподібний», від дав.-гр. θάλασσα — «море» та εἶδος — «вигляд») — стара назва великих імпактних кратерів на Місяці, що близькі за розміром до басейнів місячних морів, але, на відміну від них, не мають (або мають мало) темного лавового покриття[3][4][5]. Натомість таласоїди, як і їхні околиці, мають світлу поверхню, всіяну дрібнішими кратерами. На повному Місяці (коли погано видно рельєф і добре — альбедо) вони не вирізняються з-поміж інших ділянок[6].

Таласоїди характерні для зворотного боку Місяця, оскільки масштаб лавових виливів там був значно меншим, ніж на видимому боці[7]. До таласоїдів можна віднести, зокрема, басейни морів Мрії, Москви та Східного, кратери Герцшпрунг та Корольов на зворотному боці Місяця[6], а також басейн Моря Нектару на видимому[3][6].

Історія терміна

Цей термін запропонували радянські вчені після початку досліджень зворотного боку Місяця. Його автором є професор Московського державного університету Юрій Павлович Псковський (1926–2004)[8][1], а в науковий обіг його ввів[9] 1965 року Юрій Наумович Липський, що досліджував фотографії, отримані того ж року «Зондом-3»[10][1]. 1967 року на XIII Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу розглядалося питання про включення цього слова в набір родових термінів номенклатури деталей поверхні Місяця, але пропозицію було відхилено. Таким чином, цей термін є лише характеристикою об'єктів, а не частиною їх назв[11][1].

На Заході поняття таласоїдів та відповідний термін не прижилися: там ці об'єкти зазвичай не виділяють в окрему категорію і називають просто басейнами (англ. basins)[12][13]. Зараз поняттям таласоїдів користуються рідко[14][1]. Колись воно відіграло важливу роль, посприявши розумінню різниці між морями (лавовими рівнинами) та басейнами (кратерами, в яких лежать ці рівнини)[1][10].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Shevchenko V. V. Thalassoid // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — P. 1–2. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_367-1.
  2. ↑ Таласоїди // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАН України, 2003. — С. 468. — ISBN 966-613-263-X. Архівовано з джерела 24 вересня 2015
  3. ↑ а б Glossary of Geology / J. A. Jackson, J. P. Mehl, K. K. E. Neuendorf (American Geological Institute). — 5. — Springer Science & Business Media, 2005. — P. 665. — ISBN 978-0-922-15276-6.
  4. ↑ Талассоид — стаття з Великої радянської енциклопедії
  5. ↑ Mosher J. Lunar Farside Cratering (submitted in partial fulfilment of the requirements for the degree of bachelor of science). — Massachusetts Institute of Technology, 1970. — P. 10. Архівовано з джерела 5 вересня 2014
  6. ↑ а б в Шевченко В. В. Современная селенография. — М. : Наука, 1980. — С. 51, 62–63.
  7. ↑ Бакулин П. И., Кононович Э. В., Мороз В. И. Курс общей астрономии. — 4. — М. : Наука, 1977. — С. 332.
  8. ↑ Максименко А. В. Глава 23. От супертелескопа Хаббла (1990 г) до первого изображения звезды (1995 г) // История астрономии в датах и именах. Архівовано з джерела 17 червня 2007
  9. ↑ Lipsky, Y. N. (1965). Zond-3 Photographs of the Moon's Far Side. Sky and Telescope. 30: 338—341. Bibcode:1965S&T....30..338L.
  10. ↑ а б Hartmann, W. K. (1981). Discovery of multi-ring basins: Gestalt perception in planetary science. Multi-ring basins: Formation and evolution; Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, November 10-12, 1980. (A82-39033 19-91): 79—90. Bibcode:1981mrbf.conf...79H. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 лютого 2015.
  11. ↑ Proceedings of the Thirteenth General Assembly (Prague, 1967) – excerpts. The-Moon Wiki. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 22 листопада 2014. [Архівовано 2013-09-25 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Wilhelms D. E. Chapter 6. Back at the Main Event. 1965 // To a Rocky Moon. — The University of Arizona Press, 1993. — P. 120. — ISBN 0-8165-1065-2.
  13. ↑ Wilhelms D. E. Notes to pages 119–124 // To a Rocky Moon. — The University of Arizona Press, 1993. — P. 394 (note 29). — ISBN 0-8165-1065-2.
  14. ↑ Родионова Ж. Ф. Легко ли достать Луну с неба? // Звездочёт. — 1995. — Листопад. — С. 8–11. Архівовано з джерела 29 листопада 2014. Процитовано 2014-11-22.