Село Лазірки розташоване за 179 км від обласного центру та 35 км від районного центру, на берегах річки Сліпорід. Вище за течією на відстані 1 км розташовані села Павлівщина та Сімаки, нижче за течією примикає село Максимівщина. Селом течуть пересихаючі струмки із загатами. Через село пролягає залізниця, станція Лазірки.
Універсалами 1710 та 1712 років гетьмана Івана Скоропадського Лазірки були віддані «до ласки войскової» у володіння Петрові Троцькому, синові лубенського полкового писаря Максима Троцького. За Генеральним слідством Лубенського полку у 1729—1930 роках в Лазірках Пирятинської сотні налічувалося 33 домогосподарства. В селі мешкали виборні козаки, підпомічники, підсусідки, посполиті, частина яких перебувала у залежності від Троцьких.
За період з 1787 до 1859 роки населення Лазірок зросло з 486 до 925 осіб. У 1863 році діяли селітряний завод, відбувалося 2 ярмарки. Дерев'яна церква. У 1874 році відкрито земську школу. У 1900 році налічувалось 170 домогосподарств та 956 жителів.
У 1901 році відкритий винокурний завод К. І. Величка. Тричі на рік відбувалися ярмарки.
Діяли лікарня, пошта, телефонна станція, прокатні сільськогосподарські пункти.
У 1929 році, під час примусової колективізації, створено ТСОЗ «Незаможник», а у 1930 році — на його базі колгосп «Ударник Сталіна», через рік це господарство було поділено на декілька. Після укрупнення у 1932 залишилося три колгоспи: «Незаможник» (пізніше «Прапор комунізму»), «Перемога» (згодом імені Г. В. Орловського), «Новий шлях». У 1934 році створений четвертий колгосп — імені Г. М. Димитрова.
У 1934 році в Лазірках організовано МТС. У 1931—1934 роках Лазірки входили до Лубенського району, у січні 1935 року Лазірки — адміністративний центр Лазірківського району, налічувалось 1507 осіб (1939). Під час німецької окупації окупантами розстріляно 9 осіб та вивезли на примусові роботи до Німеччини 226 осіб. У 1950 році всі домогосподарства Лазірок були об'єднані в один колгосп імені Г. М. Димитрова.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новооржицької селищної громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оржицького району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[8].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували окремі виборчі дільниці № 530669 та № 530670, розташовані у приміщеннях гуртожитку ПТУ-46 і будинку культури відповідно.
↑Іван Бондаренко (24 травня 2011). Лазірки відзначили день села. poltava.to. Інтернет-видання «Полтавщина». Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2024.
Лазірки // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П. (заст. гол. редкол.), Білодід I. К., Касименко О. К. (заст. гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Назаренко І. Д., Нестеренко О. О., Парасунько О. А., Пількевич С. Д. (заст. гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. редкол.), Терлецький В. М., Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тому: Буланий І. Т. (гол. редкол.), Бардик Г. С. (заст. гол. редкол.), Бевзо О. А., Білий П. X., Вербицька В. М., Гальчук І. Н. (відп. секр. редкол.), Данішев С. О., Ємець П. Н., Жук В. Н., Костюк Р. Г., Кулик Г. І., Легенький І. Ю., Момонт А. Г., Олещенко І. А., Пліш М. С., Соколовський О. X., Тарасенко О. А., Яворська Н. С. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕАН УРСР, 1967. — С. 786.