Кіпрське письмо — складова писемність греків острова Кіпр, зафіксована пам'ятками 11-3 століть до н. е. Походить від кіпро-мінойського письма. Дешифрована Джорджем Смітом наприкінці 19 століття завдяки греко-фінікійській білінгві. Більшість текстів написано аркадокіпріотським діалектом грецької мови. Крім того, деякі пам'ятки виконані місцевою етеокіпрською мовою. Знайдено написи кіпрським письмом, відтиснуті за допомогою печаток, які датуються 1 ст. до н. е.[1] Відомо близько 1000 текстів цим письмом (написи знайдено навіть в Єгипті).[2]
Знаки письма
|
|
-a
|
-e
|
-i
|
-o
|
-u
|
|
|
𐠀
|
𐠁
|
𐠂
|
𐠃
|
𐠄
|
| w-
|
𐠲
|
𐠳
|
𐠴
|
𐠵
|
|
| z-
|
𐠼
|
|
|
𐠿
|
|
| j-
|
𐠅
|
|
|
𐠈
|
|
| k-, g-, kh-
|
𐠊
|
𐠋
|
𐠌
|
𐠍
|
𐠎
|
| l-
|
𐠏
|
𐠐
|
𐠑
|
𐠒
|
𐠓
|
| m-
|
𐠔
|
𐠕
|
𐠖
|
𐠗
|
𐠘
|
| n-
|
𐠙
|
𐠚
|
𐠛
|
𐠜
|
𐠝
|
| ks-
|
𐠷
|
𐠸
|
|
|
|
| p-, b-, ph-
|
𐠞
|
𐠟
|
𐠠
|
𐠡
|
𐠢
|
| r-
|
𐠣
|
𐠤
|
𐠥
|
𐠦
|
𐠧
|
| s-
|
𐠨
|
𐠩
|
𐠪
|
𐠫
|
𐠬
|
| t-, d-, th-
|
𐠭
|
𐠮
|
𐠯
|
𐠰
|
𐠱
|
Правила запису аркадокіпріотського діалекту давньогрецької мови кіпрським письмом[3]
Знаки, містячі приголосний [k] κ, позначають також приголосні [g] γ та [kʰ] χ; знаки з приголосним [t] τ — відповідно, [d] δ та [tʰ] θ; знаки з приголосним [p] π — відповідно, [b] β та [pʰ] φ.
- βασιλεύς — 𐠞𐠪𐠐𐠄𐠩 (pa-si-le-u-se)
- ἄνωγον — 𐠀𐠜𐠍𐠚 (a-no-ko-ne)
- μάχαι — 𐠔𐠊𐠂 (ma-ka-i)
- παῖδες — 𐠞𐠂𐠮𐠩 (pa-i-te-se)
- ἀνέθηκε — 𐠀𐠚𐠮𐠋 (a-ne-te-ke)
Кінцеві приголосні позначаються складовими знаками, містячими голосний [е].
- τέμενος — 𐠮𐠕𐠜𐠩 (te-me-no-se)
Дифтонги, такі, як [ae], [au], [eu], [ei], передаються на письмі повністю.
- ἄρουραι — 𐠀𐠦𐠄𐠣𐠂 (a-ro-u-ra-i)
- ἄνευ — 𐠀𐠚𐠄 (a-ne-u)
Носові приголосні, які знаходяться перед іншим приголосним, на письмі не передаються.
- πάντα — 𐠞𐠭 (pa-ta)
- ἄνθρωπος — 𐠀𐠰𐠦𐠡𐠩 (a-to-ro-po-se)
Довгі голосні на письмі також не позначаються.
- ἠμί — 𐠁𐠖 (e-mi)
При подвоєнні приголосного на письмі позначається тільки один.
- Ἀπόλλωνι — 𐠀𐠡𐠒𐠛 (a-po-lo-ni)
Напівголосний [j] може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [і].
- ἰᾶσθαι — 𐠂𐠅𐠨𐠭𐠂 (i-ja-sa-ta-i)
Напівголосний [w] ϝ може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [u].
- δυϝάνοι — 𐠱𐠲𐠜𐠂 (tu-wa-no-i)
Коли у слові є скупчення приголосних, то всі приголосні цього скупчення передаються на письмі. При цьому скупчення розбиваються на основі голосного того складу, до якого всі приголосні звуки скупчення належать.
- πατρί — 𐠞𐠯𐠥 (pa-ti-ri)
- κασιγνήτα — 𐠊𐠪𐠋𐠚𐠭 (ka-si-ke-ne-ta)
- Λιμνίσιος — 𐠑𐠖𐠛𐠪𐠃𐠩 (li-mi-ni-si-o-se)
- πτόλιν — 𐠡𐠰𐠑𐠚 (po-to-li-ne)
- Στασίκυπρος — 𐠨𐠭𐠪𐠎𐠡𐠦𐠩 (sa-ta-si-ku-po-ro-se)
- μισθῶν — 𐠖𐠪𐠰𐠚 (mi-si-to-ne)
- ἔστασε — 𐠁𐠩𐠭𐠩 (e-se-ta-se)
- ἰκμαμένος — 𐠂𐠌𐠔𐠕𐠜𐠩 (i-ki-ma-me-no-se)
- ἄργυρον — 𐠀𐠣𐠎𐠦𐠚 (a-ra-ku-ro-ne)
Різновиди
Є два різновиди кіпрського складового письма - основний або "звичайний", та південно-західний або "пафійський".[4]
Зразки письма
-
Бронзова табличка із Ідаліона с текстом, записаним кіпрським письмом
-
Грецька мова, записана кіпрським письмом
-
Етеокіпрська мова, записана кіпрським письмом
-
Примітки
- ↑ "Encyclopedia of Ancient Greek language and linguistics", volume 2 (том 2). Ст. 143. https://www.academia.edu/8938572/Greek_Writing_Systems_in_G._Giannakis_ed._Encyclopedia_of_Ancient_Greek_Language_and_Linguistics_Leiden_2014_140-6
- ↑ "Encyclopedia of Ancient Greek language and linguistics", volume 2 (том 2). Ст. 142. https://www.academia.edu/8938572/Greek_Writing_Systems_in_G._Giannakis_ed._Encyclopedia_of_Ancient_Greek_Language_and_Linguistics_Leiden_2014_140-6
- ↑ Maria Arapopoulou, Maria Chritē, "A history of Ancient Greek: from the Beginnings to Late Antiquity". Ст. 240 — 242. https://books.google.com.ua/books?id=WJbd0m6YaFkC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Mitford, T. B.; Masson, Olivier Masson (1982). Boardman, John; Hammond, N. G. L., eds. "The expansion of the Greek World, eighth to sixth centuries B.C."; volume 3, part 3. http://dx.doi.org/10.1017/CHOL9780521234474.005
Посилання
