Південноарабська абетка

Південноарабська абетка
𐩣𐩯𐩬𐩵
Вид
абджад
Мовидревні південноарабські, геєз
Період
8 ст. до н. е. — 6 або 7 ст. н. е.
Походження
протосинайський алфавіт
  • Південноарабська абетка
Дочірні системи
ефіопське письмо
Сестринські системи
фінікійський алфавіт
Напрямсправа наліво
U+10A60–U+10A7F

Південноарабська абетка (старопівденноарабські мови: 𐩣𐩯𐩬𐩵 (ms3nd); сучасна араб. المُسنَد (musnad)) — абджад, який використовувався для запису древніх південноарабських мов (сабейської, мінейської, катабанської, хадрамаутської) та мови геєз (ця мова — ефіосемітська).[1] Серед цих давніх мов найдовше протрималася сабейська — зникла аж у шостому столітті. Зараз єдиним живим представником цих мов є мова разіхі (Rāziḥī), поширена в Ємені. Південноарабська абетка використовувалася на землях древнього Ємену (Сабейське царство, Катабан, Хадрамаут, Мінейське царство, Хім'яр), Ефіопії та Еритреї.

Південноарабська абетка виникла у 8 ст. до н. е. від протосинайського алфавіту.[2] Напрям письма — справа наліво, хоча іноді трапляються написи бустрофедоном.[3] Кількість написів цим письмом — більше 15000 (сабейською мовою — близько 5000).[4] Є досить довгі написи.[3] Південноарабський алфавіт мав також курсивну форму — забур (zabūr). Забуром писали на дерев'яних дощечках.[1]

Знаки письма

Муснад (монументальне письмо)

Південноарабська абетка
Букви
𐩠 𐩡 𐩢 𐩣 𐩤 𐩥 𐩦 𐩧 𐩨 𐩩 𐩪 𐩫 𐩬 𐩭 𐩯 𐩰 𐩱 𐩲 𐩳 𐩴 𐩵 𐩶 𐩷 𐩸 𐩹 𐩺 𐩻 𐩮 𐩼
Транскрипція h l m q w s2 (š) r b t s1 (s) k n s3 (ś) f ʾ ʿ g d ġ z y
МФА [h] [l] [ħ] [m] [q] [w] [ɬ] [r] [b] [t] [s] [k] [n] [x] [s̪] [f] [ʔ] [ʕ] [ɬʼ] [g] [d] [ɣ] [tʼ] [z] [ð] [j] [θ] [tˢʼ] [θʼ]

Забур (курсивне письмо)

Забур (курсивна форма арабської абетки) не має знаку для звука ; коли на письмі потрібно відобразити цей звук, то використовують букву для звука . Наприклад, слово 𐩣𐩰𐩼𐩧 mfẓr («міра ємності»), написане монументальною формою письма, курсивом (забуром) писатиметься як mfḍr.[5]

Порівняння з ефіопським письмом

Південноарабська
абетка
Ефіопське
письмо
Буква Транслітерація МФА Складовий знак Транслітерація МФА
𐩠 h [h] [hə]
𐩡 l [l] [lə]
𐩢 [ħ] ḥä [ħə]
𐩣 m [m] [mə]
𐩤 q [q] ḳä [kʼə]
𐩥 w [w] [wə]
𐩦 s2 (š) [ɬ] śä [ɬə]
𐩧 r [r] [rə]
𐩨 b [b] [bə]
𐩩 t [t] [tə]
𐩪 s1 (s) [s] [sə]
𐩫 k [k] [kə]
𐩬 n [n] [nə]
𐩭 [x] ḫä [χə]
𐩯 s3 (ś) [s̪]
𐩰 f [f] [fə]
𐩱 ʾ [ʔ] ʾä [ʔə]
𐩲 ʿ [ʕ] ʿä [ʕə]
𐩳 [ɬʼ] ṣ́ä [ɬʼə]
𐩴 g [g] [gə]
𐩵 d [d] [də]
𐩶 ġ [ɣ]
𐩷 [tʼ] ṭä [tʼə]
𐩸 z [z] [zə]
𐩹 [ð]
𐩺 y [j] [jə]
𐩻 [θ]
𐩮 [tˢʼ] ṣä [t͡sʼə]
𐩼 [θʼ]

Примітки

  1. а б «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 98. https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  2. http://www.unicode.org/L2/L2008/08044-osa.pdf Ст. 1.
  3. а б Д. Дирингер, «Алфавит» (Перевод с английского И. М. Дунаевской, Г. А. Зографа, И. А. Перельмутера. Общая редакция, предисловие и примечания И. М. Дьяконова.). Стр. 272. http://publ.lib.ru/ARCHIVES/D/DIRINGER_David/_Diringer_D..html
  4. Digital Archive for the Study of pre-Islamic Arabian Inscriptions. Corpus of South Arabian Inscriptions. http://dasi.humnet.unipi.it/index.php?id=42&prjId=1&corId=0
  5. Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997. Ст. 223.

Посилання