Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Авестійська абетка — система письма, що виникла в Ірані на основі письма пахлаві для запису священної книги зороастиризмуАвести. Обслуговувала авестійську та середньоперську (пазенд — запис середньоперської мови авестійською абеткою для тлумачення тексту Авести (Зенд)) мови. Букви існували як для запису голосних, так і приголосних звуків. Напрямок письма: справа наліво.
Походження письма
Авестійська абетка виникла в 4 — 6 ст. н. е. На відміну від письма пахлаві, яке було абджадом, авестійске письмо є алфавітом, який передає приголосні та голосні звуки, а також деякі алофони. У алфавіт увійшло багато знаків (a 𐬀, i 𐬌, k 𐬐, xʷ 𐬓, t 𐬙, p 𐬞, b 𐬠, n 𐬥, m 𐬨, r 𐬭, s 𐬯, z 𐬰, š 𐬱) з книжного письма пахлаві.[1] Деякі знаки (γ 𐬖, j 𐬘, d 𐬛,) прийшли з більш давнього псалтирського різновиду пахлаві.[1] Решта букв виникли або внаслідок додавання діакритичних знаків до існуючих букв (ō 𐬋, ī 𐬍, ū 𐬏), або були просто придумані.[1] Пізніше шляхом змінення букви r 𐬭 в авестійську абетку було додано букву l 𐬮 для передачі середньоперської мови.[2]
Букви
Букви авестійської абетки (щоб їх побачити, необхідно встановити шрифт, який підтримує авестійське письмо).
Диграф ii 𐬌𐬌 передає звук y, диграф uu 𐬎𐬎 передає звук v.[2] В авестійському письмі використовується мала кількість лігатур. Найчастіше використовуються такі лігатури: 𐬱𐬀 ša, 𐬱𐬗 šc, 𐬱𐬙 št, 𐬀𐬵 ah.[2] Букви в авестійській абетці не з'єднуються одна з одною (за винятком лігатур).