Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Авестійська абетка — система письма, що виникла в Ірані на основі письма пахлаві для запису священної книги зороастиризмуАвести. Обслуговувала авестійську та середньоперську (пазенд — запис середньоперської мови авестійською абеткою для тлумачення тексту Авести (Зенд)) мови. Букви існували як для запису голосних, так і приголосних звуків. Напрямок письма: справа наліво.
Походження письма
Авестійська абетка виникла в 4 — 6 ст. н. е. На відміну від письма пахлаві, яке було абджадом, авестійске письмо є алфавітом, який передає приголосні та голосні звуки, а також деякі алофони. У алфавіт увійшло багато знаків (a 𐬀, i 𐬌, k 𐬐, xʷ 𐬓, t 𐬙, p 𐬞, b 𐬠, n 𐬥, m 𐬨, r 𐬭, s 𐬯, z 𐬰, š 𐬱) з книжного письма пахлаві.[1] Деякі знаки (γ 𐬖, j 𐬘, d 𐬛,) прийшли з більш давнього псалтирського різновиду пахлаві.[1] Решта букв виникли або внаслідок додавання діакритичних знаків до існуючих букв (ō 𐬋, ī 𐬍, ū 𐬏), або були просто придумані.[1] Пізніше шляхом змінення букви r 𐬭 в авестійську абетку було додано букву l 𐬮 для передачі середньоперської мови.[2]
Букви
Приголосні літери
Лігатури
Голосні літери
Букви авестійської абетки (щоб їх побачити, необхідно встановити шрифт, який підтримує авестійське письмо).
Диграф ii 𐬌𐬌 передає звук y, диграф uu 𐬎𐬎 передає звук v.[2] В авестійському письмі використовується мала кількість лігатур. Найчастіше використовуються такі лігатури: 𐬱𐬀 ša, 𐬱𐬗 šc, 𐬱𐬙 št, 𐬀𐬵 ah.[2] Букви в авестійській абетці не з'єднуються одна з одною (за винятком лігатур).