|
Маніпурі (письмо)
Маніпурі або Мейтей Маєк — абуґіда, що використовується для мови маніпурі (мейтей). Точний час виникнення письма не відомий. Король Кхаґемба (1597–1652) сприяв поширенню освіти та написанню рукописів цим письмом. Письмо маніпурі використовувалося для запису маніпурської мови до 18 століття. Король Ґарібнавас (1709–1748) прийняв індуїзм, і багато індіїстських творів, таких як Махабхарата і Рамаяна, були перекладені маніпурською мовою маніпурським письмом. Але після прийняття маніпурцями індуїзму у 1729 році багато доіндуїстських літературних творів та історичних записів було спалено, і для маніпурської мови було введено бенгальське письмо. Зараз письмо поступово відроджується, але в сучасному письмі використовується менше букв, ніж в давньому письмі. Збереглося приблизно 437 написів та рукописів, написаних до 20-го століття письмом мейтей маєк. Знаки письмаЗнаки для голоснихУ маніпурському письмі є 5 незалежних знаків для голосних. Незалежні знаки для позначення голосних використовуються тоді, коли треба позначити подовження голосного, коли треба позначити два різних голосних поряд, або коли голосний потрібно написати на початку слова. Якщо треба інші голосні передати як незалежні знаки, то залежні знаки потрібних голосних прикріплюються до букви ə ꯑ: ꯑꯥ [а], ꯑꯤ [ì], ꫫꯑ [í], ꯑꯨ [ù], ꯑꫬ [ú], ꯑꯦ [e], ꯑꯩ [əi], ꯑꫭ [ai], ꯑꯣ [o], ꯑꯧ [əu], ꫮꯑ [əu], ꯑꫯ [au]. В сучасній орфогріфії використовуються такі незалежні знаки для голосних: ꯑꯥ [а], ꯑꯤ [ì], ꯑꯨ [ù], ꯑꯦ [e], ꯑꯩ [əi], ꯑꯣ [o], ꯑꯧ [əu] (ꯑꯤ [ì] та ꯑꯨ [ù] зазвичай позначаються незалежними буквами ꯏ [ì] та ꯎ [ù]). У традиційній орфографії маніпурське письмо може відображати тональні відмінності між [ì] (ꯑꯤ) та [í] (ꫫꯑ), [ù] (ꯑꯨ) та [ú] (ꯑꫬ); але не може розрізняти [à] та [á], [è] та [é], [ò] та [ó], [ə̀] та [ə́]. В сучасній орфографії можна розрізняти [à] та [á], [è] та [é], [ò] та [ó], [ə̀] та [ə́]. Для цього використовують знак для позначення високого тону (꯬). Наприклад:
Залежні знаки для голосних слугують для заміни прикріпленого голосного [ə] в знаках для приголосних на потрібний голосний. Повний список прикріплених залежних знаків для голосних (показано із ꯄ [pə]):
В сучасній орфографії використовуються такі залежні знаки для голосних (показано з ꯄ [pə]):
ПриголосніКожен знак являє собою склад, складаючийся з приголосного та прикріпленого голосного [ə]. Щоб змінити в складі цей голосний на інший, або щоб позначити, наприклад, назалізацію, до цього знаку дописують залежний знак для потрібного голосного, або залежний знак для назалізації. Щоб отримати сполучення двох приголосних і голосного, наприклад, ꯁ꯭ꯔꯤ [sri], потрібно до приголосного знаку ꯁ [sə] додати залежний знак ієк ( ꯭ ) (знак, створюючий лігатури приголосних знаків), а потім написати ꯔꯤ [ri].
Кінцеві приголосніЗнаки для кінцевих приголосних використовуються для передачі приголосного звуку (без прив'язаного голосного [ə]). Буква ꯏ була і як незалежним знаком для голосної [і], і як знаком для приголосного [j]; також роль приголосних букв виконували ꯎ та ꫡ (ꫡ — в старій орфографії).
Інші знаки
ЦифриПисьмо мейтей маєк має свій набір знаків для позиційної десяткової системи числення. Ці знаки можна використовувати так само, як і звичайні індо-арабські цифри. За допомогою цифр мейтей маєк можна записати число будь-якої величини, оскільки ця система позиційна.
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg)
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
