Курськ (станція)
Курськ — вузлова сортувальна вантажно-пасажирська залізнична станція Московської залізниці в місті Курськ. Входить до Орловсько-Курського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-5 Московської дирекції управління рухом. За основним застосування є дільничною станцією, за обсягом роботи віднесена до 1-го класу. Розташована на перетині залізничної магістралі Москва — Харків і лінії Київ — Льгов — Курськ — Воронеж, здійснює пасажирські перевезення, а також виконує функції як вантажної так і сортувальної станції. Станція є передатною між Московською і Південно-Східною залізницями. Межа проходить південніше станції, лінія на південь відноситься до Бєлгородського регіону Південно-Східної залізниці. Лінії на північ (Московський напрямок), на захід — Льговський напрямок і на схід — Воронізький напрямок (на Охочевку, Мармижі, Касторну) підпорядковані Московській залізниці. ІсторіяБудівництво залізниці Москва — Курськ було розпочато в 1866 році і завершено 7 вересня 1868 року. Для здешевлення і прискорення будівництва залізнична станція розташовувалася в приміській Ямській слободі (історичний район Курська), за три версти (≈3,2 км) від Курська. Рух Московсько-Курською залізницею було відкрито 30 вересня 1868 року, коли імператор Олександр II, повертаючись з Криму спеціальним поїздом вирушив з Курська до Москви. 14 листопада 1868 року було відкрито рух на дільниці Курськ — Ворожба (165 верст), 17 грудня 1868 року — Ворожба — Бровари (250 верст)[1]. 1869 року завершено спорудження залізничного вокзалу, а залізниця була подовжена до Бєлгорода та Харкова (дільниця Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці). 1872 року курська влада ухвалила рішення про будівництво додаткової залізничної лінії у центральну частину міста. Будівництво відгалуження почалося в 1874 році, а закінчилося 6 червня 1878 року, коли на вулиці Херсонській (нині — вул. Дзержинського) була урочисто відкрита пасажирська і товарна станція Курськ-Гілка (Курськ II) і відкрито рух Курською міською лінією. Курськ був одним з небагатьох міст, в якому існувало внутрішньоміське залізничне сполучення. Вокзал на міській лінії називався Курським, а вокзал станції Курськ I отримав назву Ямський. Крім лінії Ямський вокзал — Курськ, незабаром була прокладена залізниця до Московських воріт, на Московську вулицю і до Стрілецької слободи. 1893 року завершено будівництво залізниці Курськ — Вороніж. Управління утвореної в 1895 році Московсько-Києво-Воронезької залізниці знаходилося в Курську, неподалік від внутрішньоміської станції Курська.
1934 року, після утворення Курської області, Ямський вокзал був перейменований на Курськ-Головний, а міська станція припинила приймати пасажирів і стала виключно товарною. У 1968 році міська залізнична лінія була розібрана. Влітку 1943 року, під час Другої світової війни стару будівлю вокзалу було зруйновано німецькою авіацією. Магістраль Москва — Курськ електрифіковано в 1959 році, роком пізніше електрифіковано дільницю Курськ — Бєлгород. 26—27 вересня 1968 року на Привокзальній площі двоє солдатів-дезертирів відкрили стрілянину, в результаті якої загинули 14 осіб, а 17 осіб були поранені[2]. У 1988—1995 рр. була проведена реконструкція внутрішніх інтер'єрів Курського залізничного вокзалу, споруджені подовжені платформи, розраховані на прийом потягів з 32 пасажирських вагонів, подовжений підземний перехід до двох нових платформ. 2009 року локомотивне депо ТЧ-29 було реорганізовано. Було створено 2 структурних підрозділи: ремонтне локомотивне депо «Курськ» і експлуатаційне депо «Курськ-Сортувальний». ВокзалСучасний залізничний вокзал станції Курськ відкрито 12 серпня 1952 року. Архітектор вокзалу — Ігор Явейн, засновник кафедри архітектури в Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту і автор значних праць з архітектури вокзалів. Вокзал станції Курськ є пам'ятник залізничникам — учасникам битви на Курській дузі. Будівництво вокзалу здійснювалося будівельно-відновлювальним управлінням № 4 (БВУ-4). Щодо залізничних колій вокзал розташований поздовжньо. Зовнішні стіни облицьовані штукатуркою червоного кольору з білокам'яними вставками. Будівля прикрашена фігурами робітників і солдат. На стіні, яка звернена до залізничних колій, встановлені меморіальні дошки. Вокзал містить центральний круглий вестибюль і 4 бічних зали: два касових, ресторан і залу очікування. У залі чекання встановлена скульптура воїна, а стіни прикрашені барельєфом «Курська битва». На підземному ярусі вокзалу розташовані приміські каси, багажне відділення, камери зберігання та тунелі до пасажирських платформ.
ІнфраструктураПасажирську частину станції складають залізничний вокзал і 5 платформ. Платформа № 1 — висока, з пониженням у південній стороні вокзалу. Вихід на першу платформу здійснюється безпосередньо з будівлі вокзалу. У місці зниження першої платформи розташована додаткова приміська залізнична каса і тупикова платформа № 6, яка призначена для приміських поїздів Бєлгородського і Льговського напрямків. Друга, третя і четверта платформи — острівні низькі, використовуються як для потягів приміського сполучення, так і для потягів далекого прямування[3]. Вихід на платформи з будівлі вокзалу здійснюється через підземні пішохідні переходи. У вантажній частині станції знаходиться бічна низька платформа. Перехід між платформами та вихід у місто здійснюється через перехідний міст, який розташований поруч з платформою № 6. На території локомотивного депо розташований Музей історії підприємства, на вічну стоянку встановлений паровоз ЕМ-728-73 з нагоди бойових та трудових подвигів курських залізничників. На станції розташовані експлуатаційне депо ТЧЕ-29 «Курськ-Сортувальний» та ремонтне локомотивне депо ТЧР-30 «Курськ». Комерційні операції, що виконуються на станції
Пасажирське сполученняНа станції зупиняються поїзда далекого прямування, що сполучають такі міста, як Бєлгород, Валуйки, Владикавказ, Льгов, Москва, Орел, Санкт-Петербург[4]. У деяких поїздів у Курську здійснюється зміна локомотивної тяги. Влітку зазвичай призначаються додаткові поїзди до Адлера та Анапи.
Через станцію Курськ прямують наступні поїзди далекого сполучення:
Приміське сполучення Бєлгородський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2К, ЕД4, ЕД4М і локомотивними бригадами приписки локомотивного депо Бєлгород, Орловський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2, ЕР2К приписки моторвагонного депо Новомосковськ-1 і локомотивними бригадами експлуатаційного моторвагонного депо Орел з явками по станції Курськ[5]. Електропоїзди Бєлгородського напрямку відправляються від тупикової платформи № 6, а Орловського — від платформи № 4. До Бєлгорода щодня, крім вівторка, курсує «електропоїзд-експрес» підвищеної комфортності № 7101/7102. Касторненський і Льговський напрямки обслуговуються автомотрисами АЧ2 і рейковими автобусами серій РА1, РА2 і локомотивними бригадами приписки моторвагонного депо Брянськ-1 з явками по станції Курськ. Частина приміських поїздів Льговського напрямку також відправляється від платформи № 6.
Вихід у місто, пересадки на міський пасажирський транспортВиходи з будівлі вокзалу ведуть на Привокзальну площу і Вокзальну вулицю. За перехідним мостом вихід здійснюється на вулицю Станційну до управління залізниці і адміністрації Залізничного округу і Преображенського ринку, що знаходиться поруч з Привокзальною площею[6].
* — трамваї маршруту № 2 прямують до зупинки «Хлібозавод».
Примітки
Джерела та література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Курськ (станція)
|
Portal di Ensiklopedia Dunia