|
Суджа (станція)
Станція Суджа – проміжна залізнична станція Московської залізниці на історичній залізниці Льгов-Київський — Родакове. Обслуговує прикордонне російське місто Суджа із навколишніми поселеннями сільського типу на теренах Східної Слобожанщини. Історія
Станцію Суджа Північно-Донецької залізниці було відкрито в 1910 році[1], а восени 1911 року тут розпочалося регулярне вантажне і пасажирське сполучення[2]. Однак слід мати на увазі, що залізничним місто Суджа стала набагато раніше – в листопаді 1893 року воно стало кінцевим пунктом на товаро-пасажирській вузькоколійній залізниці від станції Коренєве Московсько-Києво-Воронізької залізниці протяжністю 38 верст[3]. Станцію спорудили на лівому березі річки Суджа[4]. В 1925 році вузькоколійну залізницю Суджа – Коренєве закрили[5] за непотрібністю, і почали демонтувати: спочатку розбирали станційні та інші споруди, і все що можна – перевозили на залізницю Ніжин – Чернігів, яку будували в 20-х роках ХХ століття[6]. Див.: Вузькоколійна залізниця Суджа - Корєнєве В 1905-1909 роках розглядалися альтернативні варіанти трасування Донецько-Петербурзької залізниці[7], проект якої з 1906 року називали «Північно-Донецькою залізницею». Розглядалися три варіанти трасування дільниці від Харкова до Льгова цієї проектованої залізниці, два з яких передбачали наявність вантажопасажирської станції по Суджі, один – по Любимівці. В результаті, створене у 1907 році акціонерне товариство Північно-Донецької залізниці, за підтримки цукрозаводчика Ф.Юсупова, добилося трасування цієї дільниці залізниці через Суджу[8]. В 1910 році станція вже діяла[1], - її спорудили на правому березі річки Суджа в 3 верстах від кінцевої станції вищезгаданої вузькоколійної залізниці. Ще в 1900 році було запропоновано будівництво залізниці Обоянь – Суджа[9]. В 1911 році цей проект – один із головних із розвитку рейкової мережі Курщини, який розглядався у Харківському підрайонному комітеті з перевезення вантажів. В 1911-1915 роках розглядалися проекти ширококолійних залізниць Суджа – Обоянь, Суджа – Суми, Курськ – Суджа – Суми – Кременчук[10]. Крім того, розглядався варіант перешивки вузькоколійної залізниці Суджа – Рильськ на широку колію, однак правління Московсько-Києво-Воронізької залізниці відхлило дану пропозицію, пославшись на важкий профіль колії та пересічену місцевість, якою проходила вузькоколійна залізниця[11]. В 1910 році інженерам Яловецькому і Нікітіну було дозволено розробити проект залізничної лінії від станції Суджа або Льгов через Могильов до станції Постави Свінцянської вузькоколійки, а звідти – до Мітави, із гілкою Постави – Калкуни або Двинськ (Даугавпілс). У випадку із трасуванням залізниці від станції Суджа, передбачалася перешивка вузькоколійки на широку колію[12]. В 1911 році комісія з нових залізниць при міністерстві фінансів висловилася проти будівництва цієї залізниці, однак дослідження продовжувалися. В 1914 році було вирішено будувати магістраль до Двинська[13]. Перша Світова війна і громадянська війна в Росії завадили реалізації планів перетворення станції Суджа на вузлову. Станом на листопад 1911 року, по станції Суджа робили зупинку 2 пари поїздів пасажирського сполучення (поштові й пасажирські) Льгов – Родакове із безпересадочними вагонами до Слов’янська, Брянська[2]. В 1913 році у складі цих поїздів з’явилися безпересадочні вагони до Луганська[14], а в 1916 році – поїзд до станції Лиха Південно-Східних залізниць[15]. В 1922-1924 роках через Суджу курсувала одна-єдина пара пасажирсько-товарних поїздів Харків – Льгов[16][17]. Що стосується станції Микитівка, туди поїзди і вагони безпересадочного сполучення від станції Суджа пішли вже в перші роки радянської влади: в 1926 році – на Ростов[18], в 1928 році – на Маріуполь[19]. В 1924 році від станції Суджа вперше відкрилося безпересадочне залізничне пасажирське сполучення із Москвою[17], в 1929 році – з Ленінградом (Санкт-Петербургом)[20]. З 50-х років станція Суджа – одна із ключових пунктів вантажо-пасажирського напряму Донбас – Ленінград, що обходив перевантажений Московський промисловий вузол. Розвал СРСР негативно відобразився на пасажирському залізничному сполученні у прикордонних районах Російської Федерації. Останній пасажирський поїзд, який прослідував станцію Суджа, було скасовано в 1996 році[21], останній приміський – в 2012 році[22]. Нині від непасажирської станції Суджа відправляються лише збірні вантажні поїзди до станцій Псел (далі на Готню колія частково розібрана[23]) і Льгов-Київський. У вересні 2024 року Укрзалізниця наголосила о майбутньому відкритті станції. Джерела
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
