Калінінград-Пасажирський

Калінінград-Пасажирський
Königsberg Hauptbahnhof
залізнична станція, пам'ятка архітектури
Розташування
РозташуванняКалінінград, Росія
АдресаПлоща Калініна
Координати54°41′37″ пн. ш. 20°29′55″ сх. д. / 54.693574° пн. ш. 20.498633° сх. д. / 54.693574; 20.498633
Платформ6
Історія
Відкрито1929
Колишні назвиKönigsberg Hauptbahnhof
ВласникКалінінградська залізниця
ОператорРосійські залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ)100016
Код Експрес-32058001
Мапа
Мапа
Калінінград-Пасажирський на Вікісховищі


Калінінград-Пасажирські (Південний вокзал) — залізнична станція в Калінінграді, головний вокзал міста. Вокзал обслуговує пасажирські поїзди ближнього і далекого прямування. До перону № 6 вокзалу підходить залізничний шлях з європейською шириною колії, куди прибувають потяги з Польщі та Німеччини.

Вокзал розташований на площі Калініна. У безпосередній близькості з Південним вокзалом розташований автовокзал.

Архітектура

Будівля вокзалу побудована з цегли з використанням залізобетонних конструкційних елементів (залізобетонні елементи не видно зовні, будівля облицьований глазурованою лицьовою цеглою). Перони перекриті дебаркадером довжиною 178 метрів і шириною 120 метрів. З будівлі вокзалу до перону ведуть два підземні переходи.

Напис на даху вокзалу виконана зі сталі з нітрідтітановим покриттям виробничим підприємством «Світлий дім».

Історія

До кінця XIX століття Кенігсберг став важливим вузлом залізничної мережі. Залізниці йшли з Кенігсберга в різних напрямках — у центральну Німеччину, Польщу, Росію, країни Балтії. Однак головного вокзалу, де сходилися б залізниці різних напрямків, в місті не було. Залізниці різних напрямків обслуговувалися окремими невеликими вокзалами.

Ідея про будівництво центрального вокзалу з'явилася ще в 1896 році, але конкретний план був готовий тільки 1914 року. Проте його здійсненню завадила Перша світова війна.

Будівництво головного вокзалу почалося тільки в 1920 році, а його урочисте відкриття відбулося 19 вересня 1929.

Вокзал продовжував нормально функціонувати до 21 січня 1945 року. В ході боїв за місто станція значно постраждала, тому після закінчення війни вокзал не діяв, а роль головної пасажирської станції тимчасово виконувала сортувальна станція. Повторне відкриття головного вокзалу відбулося тільки в 1949 році.

Перша велика реконструкція вокзалу відбулася тільки в 2003 році. Були реконструйовані внутрішні приміщення (каси, зал очікування, кафе). Фоє вокзалу було прикрашено новими люстрами і фонтаном, були ушляхетнені підземні переходи, що ведуть до перону. На фасаді й у фоє вокзалу були встановлені точні годинник.

У той же час загальний архітектурний вигляд вокзалу залишився незмінним.

Сполучення