Крижовка (колійний пост)

Крижовка
Мінськ — Молодечно
Помислище — Крижовка

Мінське відділення
Білоруська залізниця

станція
Розташування
РозташуванняБілорусь Білорусь
Адресас. Крижовка, Мінський район, Мінська область
Координати53°57′02″ пн. ш. 27°19′00″ сх. д. / 53.950638888889° пн. ш. 27.316694444444° сх. д. / 53.950638888889; 27.316694444444
Структура
Лінія(ї)Мінськ — Молодечно,
Помислище — Крижовка
Платформ2
Тип платформбічні
Колій2
Послуги
ТранспортніКвиткова каса
Історія
Відкрито1914 (110 років)
Електрифіковано1963 (~25 кВ)
Колишні назвиПост 770 км
Інша інформація
ВласникБілоруська залізниця
ОператорБілоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)143628
Код Експрес-32100505
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський19 км
Білорусь7 км
Олехновичі28 км
Молодечно58 км
Гудогай129 км
Мапа
Мапа
Схема Білоруської залізниці

Крижо́вка (біл. Крыжоўка) — колійний пост Мінського відділення Білоруської залізниці на перетині ліній Мінськ — Молодечно та Помислище — Крижовка між станцією Ратомка та зупинним пунктом Зелене. За 0,7 км на північний схід розташоване село Крижовка Мінського району Мінської області.

Поруч розташовані садівничі товариства, дитячі табори, СОК «Юність». За 1 км від колійного поста проходить автошлях Р28 Мінськ — Молодечно, яким курсують приміські автобуси у напрямку Мінська.

Історія

Колійний пост Крижовка відкритий 1914 року. Станом на 1963 рік у розкладі руху поїздів мав назву — Пост 770 км.

1963 року електрифікований змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Мінськ — Олехновичі.

2 травня 1977 року о 17:14 пасажирський поїзд № 280 сполученням Гродно — Орша на швидкості 52,2 км/год. зіштовхнувся з приміським електропоїздом № 548 сполученням Олехновичі — Мінськ, який здійснював зупинку на платформі Крижовка. Від потужного удару останній вагон електропоїзда зім'яло як «гармошку», він загорівся, а передостанній вагон був понівечено і зійшов з рейок.

Пошкоджені вагони розрізали автогеном. У офіційному списку загиблих зазначалося 22 людини, ще 82 пасажири отримали різного ступеню поранення. Загиблих вважали так: хто помер на місці катастрофи, того включали до списку, а хто помирав по дорозі у лікарню або через кілька днів, у офіційний список жертв вже не включали.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію Білоруської залізниці. За неофіційними даними (за свідченнями очевидців з працівників Білоруської залізниці), число загиблих могло бути значно більше. На першотравневі свята вагони були перевантажені пасажирами. Щоб уникнути розголосу, а також у зв'язку зі 115-річним ювілеєм Білоруської залізниці, керівництво Білоруської РСР вирішило спустити справу на гальма.

Лише 25 серпня 1977 року розпочався суд над обвинуваченими у залізничній катастрофі. На лаві підсудних опинилися четверо людей: машиніст поїзда Антон Якубовський, чергова по станції Олена Бруйло, електромеханік Микола Кухорев та дорожній майстер Зенон Петрик. 14 вересня 1977 року Верховний суд БРСР визнав усіх чотирьох винними і засудив: Миколу Кухорева — до 12 років позбавлення волі, Зенона Петрика — до 10, Антона Якубовського — до 7. Чергова по станції тоді 20-річна Олена Бруйло завагітніла під час розслідування і отримала 4 роки умовно. Єдиним, хто визнав провину, це був Микола Кухорев. Трохи пізніше всі засуджені потрапили під амністію, а терміни були скорочені.

30 червня 2004 року відкрито рух електрифікованою лінією Помислище — Крижовка завдожки 20 км (західний залізничний обхід Мінська).

2011 року, у зв'язку з реалізацією проєкту запуску міської електрички, колійний пост та посадкові платформи були реконструйовані.

Пасажирське сполучення

На колійному посту Крижовка зупиняються електропоїзди першої лінії міської електрички за маршрутом Мінськ — Білорусь та електропоїзди регіональних ліній економкласу до станцій Гудогай, Мінськ-Пасажирський, Молодечно.

Час у дорозі від станції Мінськ-Пасажирський електропоїздами міських та регіональних ліній економкласу з усіма зупинками складає приблизно 30 хвилин.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання