Дружина — Костюк (Хохол-Зеленська) Людмила Василівна (1929—2011) — дочка педіатра Олени Миколаївни Хохол, кардіолог, патофізіолог, кандидат медичних наук (1958), працювала в Інституті геронтології АМН України.[6] Старша дочка Олена (1957—2012) — ендокринолог, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.[7] Молодша дочка Ольга — кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Інституту вдосконалення лікарів МОЗ України, викладач і підприємець.[8][9][10].
Навчання і війна
Платон Костюк під час навчання в училищі в Ашхабаді
У 1931—1941 роках навчався у середній школі № 43 міста Києва. У випускний рік Платона почалася радянсько-німецька війна. Родина Костюків евакуювалася до Сталінграда, де Платон вступив до Сталінградського медичного інституту і на факультет іноземних мов Сталінградського індустріально-педагогічного інституту[ru]. Проте навчався він там усього рік, оскільки фронт дійшов і до Сталінграда. Родина з труднощами дісталася до Саратова, а звідти переїхала в місто Кизилорда, де тимчасово перебували АН УРСР та українські університети в евакуації. Там Платон навчався з вересня 1942 року по травень 1943 року, закінчивши один курс біологічного факультету Об'єднаного харківського університету. Через потребу армії у військових медиках продовжив навчання в Харківському військово-медичному училищі, що знаходилося тоді в Ашхабаді, із травня 1943 року по квітень 1945 року. Одразу після закінчення училища був відправлений у Польщу та Східну Пруссію як фельдшер батальйону резерву медичного складу, звідки звільнився в серпні 1945 року.
Науковою роботою Платон Костюк почав займатися відразу після здобуття диплома біолога в лабораторії загальної фізіології при Київському університеті, якою тоді завідував Данило Семенович Воронцов. Уже в 1949 Костюк під керівництвом Воронцова захистив кандидатську дисертацію на тему «Адаптація нерва до електричного струму, що постійно наростає». У 1951 він став викладачем на кафедрі фізіології, у 1955 році — старшим науковим співробітником, а в 1956—1957 роках, після переходу Воронцова до Інституту фізіології АН УРСР, очолював університетську лабораторію загальної фізіології. У 1957 році Костюк захистив докторську дисертацію «Центральні процеси в найпростішій рефлекторній дузі». Проте Данило Воронцов бажав мати талановитого учня біля себе, тому сприяв його переходу з університету до Інституту фізіології.
З Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України було пов'язане все подальше життя Платона Костюка. З 1958 року він незмінно очолював відділ загальної фізіології нервової системи. У 1960 році отримав звання професора. З 1960 до 1961 за запрошенням майбутнього лауреата Нобелівської преміїДжона Екклса працював у Австралійському національному університеті в місті Канберра в лабораторії нейробіології. В Австралії Костюк досліджував механізми синаптичного гальмування при рефлекторній роботі мозку за допомогою мікроелектродів.
У червні 1964 року Платона Костюка обрали членом-кореспондентом АН УРСР. З 1 липня 1966 року він став також член-кореспондентом АН СРСР за Відділенням фізіології. У тому ж році він очолив Інститут фізіології АН УРСР, яким керував до кінця життя. У грудні 1969 року Костюк стає академіком АН УРСР, а з 26 листопада 1974 року — академіком АН СРСР.
У 1970-ті-1980-ті роки під керівництвом Костюка проводились важливі роботи з дослідження ролі йонів кальцію в нервовій сигналізації. За участі Костюка розробляли нові методики дослідження поодиноких клітин, внутрішньоклітинної перфузії, відкрили нові іонні канали і властивості клітинної мембрани. Академіка Костюка визнали у світі як одного із засновників клітинної фізіології нервових клітин.
Адміністративна діяльність
Академік Костюк був не лише керівником Інституту фізіології, а й активним діячем у різних сферах. Так, з 1975 до 1988 року він був академіком-секретарем Відділення фізіології і членом президії АН СРСР. З 1975 до 1990 року його обирали депутатом Верховної Ради УРСР 9-го, 10-го й 11-го скликань, причому в 1985—1990 роках він був Головою Верховної Ради Української РСР. За його головування був прийнятий Закон «Про мови в УРСР», де вперше українську мову було визначено державною. Цим законом Костюк пишався як власною роботою.
Задля навчання нових кадрів для Інституту фізіології в Києві Костюк домігся створення при інституті базової кафедри мембранної біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту. З 1982 року він також обійняв посаду завідувача цієї кафедри.
У часи перебудови Костюк став більше концентруватися на роботі в українських структурах. З 1988 по 2004 рік був членом Президії АН УРСР і НАН України.
У незалежній Україні
У перші роки незалежності фінансування української науки скоротилося майже до нуля. Тому академік Костюк використовував свої міжнародні зв'язки для організації спільних досліджень і конференцій коштом іноземних наукових агенцій. Задля полегшення організації міжнародного співробітництва за його пропозицією в 1992 році створили Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України.
Помер 10 травня2010 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33). Співчуття колегам та родичам у зв'язку з його смертю висловили нейробіологи з різних країн, зокрема Федерація європейських товариств нейронаук[12].
Вперше в Україні й СРСР застосував мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових центрів та біофізичних і молекулярних механізмів збудження та гальмування в нервових клітинах[13]. Розробив методику внутрішньоклітинної перфузії тіла нервової клітини та застосував її для дослідження мембранних і молекулярних механізмів цієї клітини[14].
Розробив нові методи реєстрації електричної активності нервових клітин, створив 7 нових електрофізіологічних приладів. Ці технології дали змогу вимірювати активність іонних каналів клітинної мембрани, ендоплазматичного ретикулуму, мітохондрій. За їх допомогою Костюк з колегами вивчив механізми обміну іонів кальцію у нервових клітинах, його порушення при патології мозку. Запровадив вперше у СРСР реєстрацію активності окремих молекул іонних каналів, що дало змогу ідентифікувати їх окремі види та родини у різноманітних клітинах, дослідити фізико-хімічні властивості.
Костюк із співробітниками вперше у світі довів наявність окремих кальцієвих каналів(інші мови) у клітинній мембрані нервових клітин[15]. Під його керівництвом було розділено кальцієві струми двох типів: через високопорогові та низькопорогові кальцієві канали.[16] 1983 року Костюк запропонував оригінальну гіпотезу механізму селективності кальцієвих каналів, що підтвердилася для низькопорогових кальцієвих каналів безхребетних тварин через 30 років[17].
Костюк багато уваги приділив вивченню кальцієвого депо клітини, утвореного мітохондріями, ендоплазматичним ретикулумом, ядром. Його співробітники показали роль депо у розповсюдженні кальцієвого сигналу під час збудження нейрону. Зіставлення молекулярних і йонних механізмів фізіологічних подій всередині клітини та при міжклітинних взаємодіях дали змогу Костюку описати вищий рівень процесів у нервовій системі — збуджувальну та гальмівну синаптичну передачу, синаптичну пластичність.
У лабораторіях під керівництвом Костюка були проведені дослідження порушень нервових функцій на тваринах, у яких було спричинено експериментальні захворювання, такі як цукровий діабет, епілепсія, хвороба Альцгеймера.[18] Також проводили тестування нових фармакологічних препаратів для терапії цих патологій. В останні роки Костюк спонукав своїх співробітників до переходу на молекулярно-генетичні методи визначення структури іонних каналів і рецепторів нервових клітин, поєднанню їх з електрофізіологічними дослідженнями[19].
Входив до складу керівних органів багатьох міжнародних товариств фізіологів та біофізиків.
У 1989—1993 роках віце-президент Міжнародного союзу фізіологічних наук[21].
Відзнаки
Україна
Звання Герой України з врученням ордена Держави (16 травня 2007) — за винятковий особистий внесок у зміцнення наукового потенціалу України, визначні досягнення в галузі нейрофізіології, що стали надбанням світової науки, багаторічну плідну наукову та громадсько-політичну діяльність[22]
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 листопада 1998) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку науки, створення вітчизняних наукових шкіл та з нагоди 80-річчя Національної академії наук України[23]
Почесна відзнака Президента України (19 серпня 1993) — за значний особистий внесок у розвиток нейробіологічної науки та створення національної наукової школи з нейрофізіології[24]
Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (26 листопада 2003) — за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу та з нагоди 85-річчя Національної академії наук України[25]
Учні академіка заснували Фонд Костюка, який видає премії талановитим молодим науковцям у галузі біомедичних досліджень.[30][31]
На будівлі Інституту фізіології встановлена меморіальна дошка, на якій зазначено: «Тут у 1958—2010 роках працював видатний український нейрофізіолог академік Платон Григорович Костюк». У відкритті 4 червня 2014 року брали участь молодша дочка Ольга, онуки, друзі Костюка академіки Юрій Ілліч Кундієв та Ісаак Михайлович Трахтенберг, учні та співробітники інституту
На честь 90-річчя з дня народження Платона Костюка в червні 2014 року було проведено Конгрес Українського товариства нейронаук.[32]
Костюк, П. Г. (1952). Особенности нервного процесса в мотонейронах спинного мозга. Докл. АН СССР. 65 (3): 669—672.
Костюк, П. Г. (1953). Торможение и суммация в дуге рефлекса растяжения. Физиол. журн. СССР. 39 (2): 173—182.
Костюк, П. Г.; О. A. Krishtal, P. A. Doroshenko (1976). Outward currents in the nerve cell membrane. Bioelectrochem. and Bioenerg. 3 (32): 319—327.
Kostyuk, P. G.; J.С. Eccles, R. F. Schmidt (1962). Central pathways responsible for depolarization of primary afferent fibres. J. Physiol.(Gr.Brit.). 65 (2): 237—257.
Kostyuk, P. G.; T. Araki, M. Ito, O.Oscarsson (1962). Injection of alcaline cations into cat spinal motoneurones. Nature. 196 (4861): 1319—1320.
Kostyuk, P. G.; O.A. Krishtal, V.I. Pidoplichko (1975). Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells. Nature. 257 (2): 691—693.
1959 — Двонейронна рефлекторна дуга
1960 — Мікроелектродна техніка
1973 — Структура та функція низхідних систем спинного мозку
1991 — Role of Calcium Ions in Nerve Cell Function
1995 — Calcium Signalling in the Nervous System
2001 — «Біофізика» (із співавт. Зима В. Л., Магура Ш. С., Мірошниченко М. С., Шуба М. Ф.)К.: «Обереги», 2001. — 544с.
2005 — «Йони кальцію у функції мозку. Від фізіології до патології» (із співавт. О. П. Костюк, О. О. Лук'янець) Київ: Наукова думка, 2005 . — 198 с
2008 — «Біофізика» (із співавт. Зима В. Л., Магура Ш. С., Мірошниченко М. С., Шуба М. Ф.)Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет» 2008. -567 с
2010 — «Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури та функції» (із співавт. О. П. Костюк, О. О. Лук'янець) Київ: Наукова думка, 2010. — 174 с
↑ARAKI T, ITO M, KOSTYUK PG, OSCARSSON O, OSHIMA T. (1962) Injection of alkaline cations into cat spinal motoneurones. Nature196: 1319—1320, PMID: 14013543 [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
↑Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1975) Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cellsNature. 257 (5528): 691—693, PMID: 1186845 [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
↑Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1977) Asymmetrical displacement currents in nerve cell membrane and effect of internal fluoride. Nature267 (5606): 70-72, PMID: 859639 [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 9 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Рішення Вченої ради № 1 от 07.09.2009 р. Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
↑Kostyuk, P. G.; O.A. Krishtal, V.I. Pidoplichko (1975). Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells. Nature. 257 (2): 691—693.
↑Richard W. Tsien and Curtis F. Barrett (2005), A Brief History of Calcium Channel Discovery, у Gerald Zamponi (ред.), Voltage-Gated Calcium Channels(PDF), Eurekah.com and Kluwer Academic/Plenum Publishers, с. 27—47, архів оригіналу(PDF) за 14 липня 2014, процитовано 29 червня 2014
↑Kostyuk, P. G., Mironov, S. L., and Shuba, Y. M. Two ion-selecting filters in the calcium channel of the somatic membrane of mollusc neurons // Journal of Membrane Biology. — 1983. — Т. 76 (24 січня).
↑Ю. І. Дребот, О. І. Болдирєв, В. Є. Досенко, П. Г. Костюк. Експресія генів, що кодують ванілоїдні рецептори 1-го та 2-го типу, в культурі нейронів гіпокампа // Фізіологічний журнал. — 2008. — Т. 54, вип. 1 (24 січня).
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 14 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Засновник вітчизняної школи нейрофізіології: до 90-річчя від дня народження П. Костюка (1924—2010) // Дати і події [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 46–50.
.svg){kind=small}
