uk %D0%A7%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B0 %D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE %D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Павло Романович Чамата
Павло Романович Чамата
Народився	16 (28) липня 1898; Бабичі
Помер	14 серпня 1969 (71 рік); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Діяльність	психолог, педагог
Alma mater	Київський інститут народної освіти
Галузь	самосвідомість, теоретична психологія, child developmentd і педагогіка
Заклад	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова; Інститут педагогіки НАПН України; Науково-дослідний інститут психології УРСР
Науковий ступінь	кандидат психологічних наук
Партія	КПРС
Діти	Чамата Ігор Павлович; Чамата Ніна Павлівна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чамата.

Павло́ Рома́нович Чама́та (*16 (28) липня 1898(18980728), Бабичі — † 14 серпня 1969, Київ) — український психолог, педагог. Батько живописця Ігоря Чамати та літературознавця Ніни Чамати.

Біографічні відомості

Павло Романович Чамата народився 16 липня (28 липня за новим стилем) 1898 року в селі Бабичах (нині Канівського району Черкаської області) в селянській родині. У 1916 році закінчив школу після чого працював шахтарем.

1930 року закінчив факультет соціального виховання Київського інституту народної освіти. Учителював, був директором школи. Закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію з психологічних наук. Пізніше працював на посаді старшого наукового співробітника в Українському науково-дослідному інституті педагогіки.

З 1937 року за сумісництвом працював доцентом кафедри психології в Київському педагогічному інституті імені О. М. Горького, пізніше тут виконував обов'язки проректора з наукової роботи. Член ВКП(б) від 1941 року.

У 1943–1945 роках — директор Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, у 1947–1951 роках — директор Київського педагогічного інституту, у 1951–1966 роках — заступник директора Науково-дослідного інституту психології^[1].

Помер 14 серпня 1969 року в Києві після важкої хвороби. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 10).

Розробляв загальнотеоретичні питання психології, її вітчизняної історії. Заснував в Україні наукову школу з проблем самосвідомості.^[2]

Психологическая готовность/ П. Р. Чамата, Д. Ф. Николенко.// Радянська школа. — 1959. — № 8. — С. 35 — 43.

Вопросы самосознания личности в советской психологи/ П. Р. Чамата.// Психологическая наука в СССР: Вопросы самосознания личности в советской психологи. — Ч. 2. — М.: АПН РСФСР, 1960. — С. 91 — 109.

Самосвідомість та її розвиток у дітей/ П. Р. Чамата. — К.: Знання, 1965. — 48 с.

К вопросу о генезе самосознания личности/ П. Р. Чамата.// Проблемы самосознания. — М., 1968. — С. 228—237.

Губко О. Т., Боришевський М. Й. Чамата Павло Романович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 244.
Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 610.
Березівська Л. Д. Чамата Павло Романович // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — ISBN 978-966-667-281-3. — С. 994—995.
Павло Романович Чамата: біографічний нарис [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]